Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини

Тема: Дослідження цереброспінальної рідини

 

Кількість годин – 2

План:

1. Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини.

2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження.

3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість, колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки.

4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини.

5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини.

 

Нині неврологічні та нейрохірургічні заклади України користуються широким комплексом діагностичних методів, але фізико-хімічне дослідження спинномозкової рідини поряд з мікроскопічним, бактеріологічним і серологічним методами має вирішальне значення для діагностики захворювань головного та спинного мозку, а також оболонок мозку, таких як енцефаліти (запалення головного мозку), менінгіти (запалення твердої оболонки), арахноїдити (запалення павутинної оболонки), сифіліс мозку, пухлини, травми тощо.

 

Спинномозкова рідина – це безбарвна прозора рідина, що циркулює в порожнинах шлуночків головного мозку та в субарахноїдальному просторі головного й спинного мозку. Розрізняють внутрішній простір центральної нервової системи (ЦНС), представлений системою шлуночків головного мозку та спинномозковим каналом, і зовнішній – субарахноїдальний (підпавутинний) простір між м'якою та павутиною оболонками.

До внутрішньої поверхні кісток черепа прилягає тверда мозкова оболонка, під якою розміщена павутинна оболонка, що вкриває головний мозок. Донизу вона переходить у павутинну оболонку спинного мозку. Вся поверхня мозку вкрита розгалуженою сіткою судин. Ці судини розміщені в м'якій мозковій оболонці, що прикриває тканину мозку. У глибині павутинної оболонки є борозенки, щілини та ямки. Павутинна оболонка переходить з одного підвищення на інше, утворюючи різної величини підпавутинні простори. Найбільші з них дістали назву цистерн.

Між павутинною та м'якою оболонками розміщений так званий субарахноїдальний або підпавутинний простір, який заповнений спинномозковою рідиною і є єдиним для головного й спинного мозку.

Утворення спинномозкової рідини.

Головна роль в утворенні спинномозкової рідини належить судинним сплетінням шлуночків головного мозку. Із шлуночків мозку спинномозкова рідина потрапляє в цистерни головного мозку та в субарахноїдальний простір. Що стосується механізму утворення, то з існуючих теорій найбільш достовірною є теорія, згідно з якою спинномозкова рідина утворюється внаслідок пропотівання плазми крові через колоїдні мембрани, якими є стінки судин головного мозку, тобто спинномозкова рідина – це діалізат плазми крові. Ця теорія знаходить підтвердження при порівнянні біохімічного складу плазми крові та спинномозкової рідини.

Функції спинномозкової рідини:

1. Захисна. Оточуючи головний мозок з усіх боків у вигляді "водяної подушки" і спинний мозок у вигляді "водяного рукава" і будучи замкненою в еластичному мішку твердої оболонки, спинномозкова рідина запобігає механічним ушкодженням мозку. Наприклад, у разі струсів головного мозку.

2. Регуляція внутрішньочерепного тиску.

3. Створення внутрішнього середовища для мозкової тканини завдяки підтриманню спинномозковою рідиною сольового складу(осмотичної рівноваги)в клітинах мозку.

4. Транспортна й обмінна. Спинномозкова рідина бере участь у живленні мозкової тканини (шляхом транспорту поживних речовин від однієї ділянки мозку до іншої) та обміну речовин (з рідиною видаляються продукти метаболізму нервових клітин).

Отже, спинномозкова рідина забезпечує сталість внутрішнього середовища тканин ЦНС незалежно від коливань складу крові і є допоміжним середовищем живлення мозку та обміну речовин (основне середовище – кров).