Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів

Головними морфологічними елементами сечі при різних запальних процесах є лейкоцити, еритроцити і циліндри, а також епітелій і слиз. Наявність цих елементів, в тій чи іншій мірі, залежить від характеру патологічного процесу.

Хронічна ниркова недостатність. Характерна поліурія, ізостенурія, реакція сечі кисла, спостерігається протеїнурія (1 – 2 г/л). При мікроскопії осаду сечі виявляється збільшена кількість лейкоцитів (8 – 10 в полі зору) і поява змінених еритроцитів (3 – 4 в полі зору), поодинокі циліндри, незначна кількість ниркового епітелію.

Гострий гломерулонефрит. Характерною є олігурія, відносна густина сечі – 1,022 – 1,032. Постійною ознакою захворювання є гематурія різного ступеня вираження. Вміст білка в сечі від 1,5 – 2 до 20 – 30 г/л. При мікроскопічному дослідженні кількість лейкоцитів може бути нормальною або підвищеною до 20 – 30 в полі зору. Еритроцити переважно вилужені,можуть зустрічатися й незмінені, особливо в разі вираженої гематурії. Трапляються циліндри (гіалінові, зернисті), іноді виявляються гемосидерин і кристали сечової кислоти.

Гострий пієлонефрит. Характерна поліурія, гіпостенурія, реакція сечі кисла, протеїнурія в межах 1 – 2 г/л. Під час мікроскопічного дослідження осаду сечі виявляють піурію та бактеріоурію – типові ознаки пієлонефриту. Лейкоцити вкривають все поле зору, частіше скупченнями. Майже завжди спостерігається мікрогематурія за рахунок вилужених еритроцитів, циліндрурія.

Нефротичний синдром. Провідна ознака - масивна протеїнурія (20 -50 г/л). Характерна олігурія з високою відносною густиною сечі – 1,030 – 1,050, ліпідурія. Під час мікроскопічного дослідження осаду сечі виявляють незначну кількість незмінених еритроцитів і лейкоцитів, епітелій нирок. В осаді багато різноманітних циліндрів. Можна виявити кристали холестерину та голки жирних кислот.

Цистит. Характерні дизуричні розлади: часте і болісне сечовипускання. При гематурії колір червоний, сеча каламутна, відносна густина в нормі. Протеїнурія, як правило, не перевищує 1,0 г/л. Під час мікроскопічного дослідження осаду сечі виявляють значну кількість лейкоцитів і еритроцитів, епітелію сечового міхура і бактерій.

Контрольні питання:

1. Які вимоги до збирання сечі для мікроскопічного дослідження?

2. Які вимоги до отримання сечового осаду?

3. Який препарат називається нативним? Які вимоги до виготовлення нативного препарату з сечового осаду?

4. Які правила мікроскопії нативного препарату при орієнтовному дослідженні сечового осаду?

5. Що таке орієнтовне дослідження сечового осаду? Як здійснити орієнтовне дослідження?

6. Що виявляють в нативному препараті в нормі під час орієнтовного дослідження?

7. Що розуміють під терміном неорганізований осад сечі? На які групи поділяють неорганізований осад сечі?

8. Назвіть елементи неорганізованого осаду.

9. Яке діагностичне значення виявлення в сечі елементів неорганізованого осаду?

10. Яка морфологія рідкісних різновидів неорганізованого осаду сечі?

11. Які елементи належать до організованого осаду сечі?

12. Яке діагностичне значення виявлення в сечі епітеліальних клітин?

13. Що таке лейкоцитурія та піурія? Яке діагностичне значення лейкоцитурії та піурії?

14. Що таке гематурія? Види гематурій? Яке діагностичне значення гематурії?

15. Що таке циліндрурія? Яке діагностичне значення циліндрурії?

16. Якими кількісними методами можна досліджувати осади сечі?

17. Які переваги та діагностичне значення кількісних методів дослідження сечового осаду?

18. Який з кількісних методів дослідження сечового осаду набув найбільшого поширення в КДЛ і чому?