Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів

Осад сечі досліджують орієнтовним і кількісним методами.

Орієнтовний метод полягає в приблизній (орієнтовній) оцінці складу сечового осаду. Для цього виготовлений нативний препарат із сечового осаду мікроскопують спочатку за малого збільшення (7×8), а потім – за великого (7×40). За малого збільшення проводять загальний огляд нативного препарату, підраховують кількість циліндрів, складають загальне уявлення про кількість солей, клітинних елементів тощо. За великого збільшення деталізують окремі елементи осаду, підраховують приблизну кількість лейкоцитів, еритроцитів, епітелію в полі зору. Для цього переглядають не менше 10 – 20 полів зору і виражають кількість елементів в полі зору або в препараті.

Орієнтовне дослідження осаду сечі не завжди дає змогу виявити початкові та латентні форми патології нирок, що пояснюється деякою технічною недосконалістю методу, неможливістю строго стандартизувати умови забору матеріалу (сечового осаду) та всю процедуру лабораторного дослідження. Тому більш надійними та інформативними є кількісні методи дослідження сечового осаду: методи Аддіса-Каковського, Амбурже та Нечипоренка, що мають такі переваги порівняно з орієнтовним методом:

- кількісні методи строго стандартизовані;

- підрахунок елементів осаду сечі (лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів) проводиться в лічильних камерах;

- за розробленими формулами проводиться підрахунок кількості лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів в певному об’ємі сечі або в сечі, що виділяється за певний проміжок часу.

Метод Аддіса-Каковського заснований на підрахунку елементів осаду в добовій кількості сечі.

Метод Амбурже заснований на визначенні кількості елементів осаду, що виділяються з сечеюза 1 хвилину.

Метод Нечипоренка заснований на визначенні кількості елементів осаду в 1л сечі.

Кожен з наведених кількісних методів має свої переваги й недоліки. Наприклад, недоліком методу Аддіса-Каковського є потреба тривалого збирання сечі і тривалого її зберігання, що приводить до руйнування формених елементів. У практиці вітчизняних лікувальних закладів найбільшого поширення набув метод Нечипоренка. Перевагами методу Нечипоренка перед іншими кількісними методами підрахунку елементів сечі є:

- для дослідження збирається одноразова порція сечі в середині сечовипускання, що запобігає потраплянню в неї елементів осаду з нижніх відділів сечових шляхів.

- зникає потреба збирання сечі впродовж тривалого часу, що полегшує процедуру збирання сечі як для пацієнта, так і для медичного персоналу.

- немає потреби в тривалому зберіганні сечі.