Розподіл і використання прибутку
Прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності.
Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб:
1. спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків;
2. прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Прибуток є об'єктом розподілу.
Розподіл прибутку відбувається в два етапи:
1 етап - це розподіл загального прибутку. Учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Важливе значення при розподілі прибутку має податкова політика держави. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.
2 етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.
Принципи розподілу прибутку:
- прибуток, отриманий підприємством в результаті здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством;
- прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків, обов'язкових платежів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх нарахування і внесення до бюджетів встановлюється законодавче;
- величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягів виробництва та покращення результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності;
- прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу, направляється на заощадження, забезпечення йогоподальшого розвитку, і тільки в іншій частині на потреби споживання.
Чистий прибуток, одержаний після сплати податків, залишається у повному розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.
Напрями використання чистого прибутку:
- виплата дивідендів
- розширення та оновлення виробництва
- фінансові інвестиції
- придбання нерухомості
- створення та поповнення резервних фондів підприємства
- соціальні програми.
Сума прибутку спрямовується:
- на виплату дивідендів;
- на поповнення статутного капіталу;
- на поповнення резервного капіталу.
Нерозподілений прибуток є однією з найважливіших частин власного капіталу.
Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку товариства, яка залишається у розпорядженні підприємства для виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та на інші потреби.
З окремих випадках підприємства в результаті своєї діяльності зазнають збитків. Сума непокритого збитку зменшує власний капітал. Нерозподілений прибуток поділяється на 2 частини:
- асигновану частину яка має певне цільове призначення (наприклад, для фінансування розвитку підприємства, проведення цільових програм тощо);
- неасигновану не має конкретного призначення
Сума нерозподіленого прибутку зменшується внаслідок відрахувань до резервного капіталу та нарахування дивідендів.
За рахунок нерозподіленого прибутку сплачуються дивіденди, оголошені у звітному періоді. Право на отримання дивідендів пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які були учасниками товариства на початок терміну виплати дивідендів.
Утому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привілейованими акціями провадиться за рахунок резервного капіталу.
Таким чином, для нарахування дивідендів за привілейованими акціями існує два потенційні джерела: нерозподілений прибуток та резервний капітал, а для простих акцій — лише одне джерело — нерозподілений прибуток.
Вимоги щодо сплати грошових дивідендів:
- достатній нерозподілений прибуток — товариство має накопичити достатню суму нерозподіленого прибутку (а за необхідності і резервного капіталу) для нарахування дивідендів;
- наявність достатньої кількості грошових коштів, тому що нерозподілений прибуток ще не гарантує можливості оголосити і виплатити дивіденди готівкою. Однак взаємозв'язку між залишками нерозподіленого прибутку і залишком готівки на будь-яку дату не існує.
У разі відсутності необхідної суми грошових коштів акціонерні товариства вирішують проблему виплати дивідендів позиченням грошей, які мають бути повернені за рахунок нерозподіленого прибутку.