ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ
Якщо не знаєш назв, втрачаєш пізнання речей
(К. Лінней)
ТРЕТЯ ВІДМІНА (DECLINATIO TERTIA)
Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третій відміні об’єднали два типи основ: на приголосний звук і на голосний -і. Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) належать слова з основою на -ĭ, що зазнали впливу приголосної відміни.
Різноманітність закінчень у nоm. sіng. пояснюють існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) та асигматичного (без s).
1. Основи, що закінчуються на -c, -g, -t, -d, утворюють такий сигматичний номінатив:
| Nom. sing. | Gen. sing. | основа |
| rex lux civĭtas palus | reg-is luc-is civitāt-is palūd-is | reg- (rec + s > rex) luc- (luc + s > lux) civitāt- (civitāt + s > civĭtas) palūd- (palūd + s > palus) |
2. Основи, що закінчуються на -1, -r, -n, -s, утворюють такий асигматичний номінатив:
| Nom. sing. | Gen. sing. | основа |
| consul victor flumen flos | consŭl-is victōr-is flumĭn-is flor-is | consŭl- victōr- flumĭn- flor- |
Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам’ятати дві форми – nomіnаtīvusіgеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:
| Nom. sing | Gen. sing | основа |
| homo | homĭnis | homĭn- |
| radix | radīcis | radīc- |
| regio | regiōnis | regiōn- |
| tempus | tempŏris | tempŏr- |
У словнику іменники третьої відміни записують за загальним правилом, тобто у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, однак у gеnеtīvus singulāris зазвичай вказують не тільки закінчення -is, а й останній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris однакова, то в словнику вказують тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.
ТАБЛИЦЯ ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ
| Число | Singulāris | Plurālis | ||||
| Casus | рід | рід | ||||
| m | f | n | m | f | n | |
| Nom. | -s (-x) або нульове | -s (-x) або нульове | нульове | -es | -es | -a, -ia |
| Gen. | -is | -is | -is | -um -ium | -um -ium | -um -ium |
| Dat. | -i | -i | -i | -ĭbus | -ĭbus | -ĭbus |
| Acc | -em | -em | =Nom. | -es | -es | -a, -ia |
| Abl. | -e, -i | -e, -i | -e, -i | -ĭbus | -ĭbus | -ĭbus |
| Voc. | =Nom. | =Nom. | =Nom. | =Nom. | =Nom. | =Nom. |
Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний, і лише невеликої групи – на голосний. У третій відміні виокремлена група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtīvus plurālis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний, і тільки у gеnеtīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називають мішаним.
Отже, третю відміну умовно поділяють на три групи: приголосну, голосну і мішану.
Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни проілюструємо наочно:
| Група | Відмінки | ||
| Abl. sing | Gen. plur | Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід) | |
| Приголосна | -e | -um | -a |
| Голосна | -i | -ium | -ia |
| Мішана | -e | -ium | -a |
ПРИГОЛОСНА ГРУПА ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ (CLASSIS CONSŎNANS)
До приголосної групи належать нерівноскладові іменники трьох родів, основа яких закінчується на один приголосний: homo, ĭnis, m – людина; extremĭtas, ātis, f – кінцівка; genus, ĕris, n – рід, вид.
Зразок відмінювання іменників приголосної групи:
homo, ĭnis, m, extremĭtas, ātis, f, genus, ĕris, n
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | homo, extremĭtas, genus | homĭn-es, extremitāt-es, genĕr-a |
| Gen. | homĭn-is, extremitāt-is, genĕr-is | homĭn-um, extremitāt-um, genĕr-um |
| Dat. | homĭn-i, extremitāt-i, genĕr-i | homin-ĭbus, extremitat-ǐbus, gener-ǐbus |
| Acc. | homĭn-em, extremitāt-em, genus | homĭn-es, extremitāt-es, genĕr-a |
| Abl. | homĭn-e, extremitāt-ē, genĕr-e | homin-ĭbus, extremitat-ǐbus, gener-ǐbus |
| Voc. | homo, extremĭtas, genus | homĭn-es, extremitāt-es, genĕr-a |
ІМЕННИКИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ (GENUS MASCULĪNUM)
До чоловічого роду третьої відміни належать іменники, які в називному відмінку однини мають такі закінчення:
| Nom. sing. | Gen. sing. | Приклади |
| -o | -ōnis, -ǐnis | pulmo, ōnis, m – легені, homo, ĭnis, m - людина |
| -os | -ōris | flos, floris, m – квітка |
| -or | -ōris | color, ōris, m – колір |
| -er | -ĕris | anser, ĕris, m – гуска |
| -ex | -ǐcis | cortex, ǐcis, m – кора |
| -es | -ǐtis, -ēdis, -ĕtis | paries,ĕtis, m – стінка, pes, pedis, m – нога, caespes, caespĕtis, m – дерен |