Поняття про типи текстів. Модель тексту.

Наявність у текстах схожих або однакових семантичних та структурних ознак дозволяє об’єднувати тексти в різні класи. Виділяють три великих класи, одиниці яких знаходяться в ієрархічних відношеннях. Перший клас – це типи текстів – конвенціоналізовані зразки мовленнєвої діяльності, типові поєднання контекстуальних (ситуаційних) та структурних (граматичних і семантичних) ознак. Вони історично розвинулися в певній мовленнєвій спільноті та є нормативними, оскільки полегшують процес продукування та рецепції текстів [Мороховський, с. 44]. У публіцистичному дискурсі розрізняють типи політичних, економічних, правових, морально-етичних та інших текстів. Тип тексту формується під впливом текстотвірних чинників, закладених в структуру комунікативно-прагматичної ситуації і залежить від організації дискурсу, який він представляє. У свою чергу, кожен з названих типів тексту реалізується певними жанрами. Якщо поділ на типи текстів відбувається з опорою на предметно-змістові характеристики, то поділ текстів на жанри спирається на композиційні та стилістичні особливості. В різних типах тексту виділяються різні жанри. У публіцистичному стилі розрізняють передові статті, огляди, рецензії, ессе та ін. І нарешті, стосовно текстів будь-якого типу і жанру, йдеться про їх індивідуальний стиль, оскільки авторська індивідуальність, незважаючи на певні регламентації під час побудови тексту, проявляється завжди [там само, с. 246].

На сучасному етапі розвитку наукової дискусії стосовно питань опису і класифікації типів тексту вирішальну роль відіграє поняття зразка. Зразки тексту є схемами для побудови та сприйняття тексту. Володіючи знаннями щодо закономірностей створення та розуміння текстів, учасники комунікації можуть інтуїтивно співвідносити конкретний текст з певним типом тексту. Узагальнену модель побудови тексту розуміють як характерне сполучення прагматичних, семантичних і синтаксичних властивостей тексту, обумовлене його змістом, метою комунікації, соціальними та історичними чинниками, і який «втілює в концентрованому вигляді найімовірніші риси того чи іншого класу текстів» [Нойберт, с. 63].

Модель тексту – це абстрактний конструкт, що поєднує ознаки реальних текстів певного типу з урахуванням їх функцій. Для публіцистичних текстів характерне домінування інформаційної та впливово-переконуючої (персуазивної) функцій [див. 41, c. 148 – 149; 44, с. 210; 54, c. 5; 110, с. 179 – 181; 137, с. 272]. Персуазивна функція спрямована на регулювання світогляду і поведінки індивідів. Тексти такого типу інформують про нові тенденції, що склалися у сфері економіки, та одночасно формують до них ставлення адресата, спонукаючи до дії або нав’язуючи певні думки.

Узагальнена модель публіцистичного тексту з економіки є інформативним текстом, який передає повідомлення про наявність певної проблеми та про шляхи її розв’язання або про погляди стосовно цієї проблеми. Узагальнена модель публіцистичних текстів з економіки базується на притаманних їм функціях: інформативній та персуазивній та представлена такою формулою:

[АДРЕСАНТ ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ ТАК, тому що ПРАВИЛЬНО та / або КОРИСНО для АДРЕСАТА].

[АДРЕСАНТ] інформує [АДРЕСАТА] про існування екстралінгвальної [ПРОБЛЕМИ] (події, факту), яку треба сприймати [ТАК (СПРИЙНЯТТЯ ТАК)]. Останній компонент узагальненої моделі тексту представлений двома варіантами: [тому що ЦЕ ПРАВИЛЬНО, та / або КОРИСНО для АДРЕСАТА]. В деяких досліджених нами текстах наявні обидва варіанти.

В узагальненій моделі текстів такого типу можна виділити компонент, який виконує інформативну функцію, це – [ПРОБЛЕМА]. [ПРОБЛЕМА] є позалінгвальним явищем. Це може бути факт чи подія суспільно-економічного або політичного життя. Наприклад, світова економічна криза, створення різних фондів для покращення економічної ситуації у ФРН та у Європі, проблеми розвитку нових технологій, реформа вищих навчальних закладів Німеччини. [ПРОБЛЕМА] може стосуватися також питань, які необхідно вирішувати кожній сучасній діловій людині: працевлаштування: «Freier Chefsessel gesucht!» (№ 25, c. 3), «Karriere-Talente gesucht!» (№ 25, c. 4); стосунки з колегами: «Der Fremde» (№ 34, c. 14), «Abkürzung im Arbeitsplatz» (№ 34, c. 8); вирішення творчих задумів, підвищення ефективності праці: «Mehr Erfolg mit Kreativität» (№ 15, c. 1); розвиток нових технологій: «In 15 Jahren alles automatisiert», «Mitteilsame Chips» (№ 33, c. 3) та інші. [ПРОБЛЕМА] в публіцистичних текстах економічного спрямування висвітлюється під певним кутом зору.

Компонент [СПРИЙНЯТТЯ ТАК] виконує інформативно-персуазивну функцію і презентує тезу всього публіцистичного аргументативного тексту.

Останній компонент, який представлений двома варіантами, виконує роль аргументації на підтримку тези. Пряме / непряме спонукання діяти запропонованим чином виконує персуазивну функцію. В останньому компоненті відбувається формування ставлення до повідомленої інформації шляхом аргументації.

Наприклад, такий факт суспільного та економічного життя як реформа вищих навчальних закладів Німеччини відповідно до рішень Бoлонської угоди викликав різну реакцію суспільної думки. Сучасна економіка потребує підготовки висококваліфікованих кадрів, тому ставлення до тих форм навчання, які пропонує реформа в галузі спеціальності «Oрганізація та економіка підприємств» (BWL – Betriebswirtschaftslehre), буває інколи цілком протилежним. Наприклад, у газеті на одній сторінці розміщено дві статті, які відображають один факт суспільно-економічного життя – отримання дипломa бакалавра вищеназваної спеціальності. Дві статті презентують дві точки зору, тобто висвітлюють [ПРОБЛЕМУ] під певним кутом зору.

Автор статті «Bachelor welcome!» демонструє позитивне ставлення до можливості отримати такий диплом та намагається запевнити потенційного адресата розділити його переконання ([СПРИЙНЯТТЯ ТАК, тому що ЦЕ ПРАВИЛЬНО]): <…> Eine sinnvolle Entscheidung, wie Werner Ollehowitz, Bereichsleiter Personal bei der Schwäbisch-Hall-Unternehmensgruppe, finden: «Schließlich sind heute bereits 90 Prozent aller akademischen Abschlüsse Bachelor- und Mastergrade». <…> In den Bachelorstudiengängen sollen den Studenten neben dem nötigen Fachwissen auch Skills wie Fremdsprachenkenntnisse und Projektmanagement-Know-How vermittelt werden. < …> Von den meisten Personalern indes wird die Umstellung der Studiengänge begrüßt. <…> (№ 32, с. 6).Позитивне ставлення до цього факту актуалізовано відповідними лексичними одиницями: еine sinnvolle Entscheidung; von den meisten Personalern begrüßt. Адресант наводить цитати, підтверджуючи, що його точку зору поділяють фахівці (апеляція до авторитету).

Автор статті «Deutscher Bachelor in Amerika nicht erkannt» переконаний, що отримання диплома бакалавра – це непродуманий крок, і намагається застерегти потенційного адресата утриматись від прийняття поквапливого рішення. Він фокусує увагу на негативних моментах нововведення, про це свідчить заголовок статті ([ПРОБЛЕМА]). Для сучасної ділової людини, спеціаліста будь-якої галузі економіки надзвичайно важливим є факт визнання диплому не лише на території країни, де вона отримала кваліфікацію, а й за кордоном (для спеціалістів Німеччини велике значення має можливість працювати в Сполучених Штатах Америки). Тому фокусування уваги на такому аспекті факту дійсності безперечно має відповідно вплинути на читача ([СПРИЙНЯТТЯ ТАК, тому що ЦЕ КОРИСНО для АДРЕСАТА]): <…> Die erhoffte Internationalität der deutschen Bachelor- und Master-Abschlüsse und damit das Ziel des Bologna-Prozesses wurden damit verfehlt, denn auch in Großbritannien wird der deutsche Bachelor nicht als gleichwertig anerkannt. <…> Wer in Deutschland einen Magisterabschluss erworben hat, wurde in den Vereinigten Staaten schon bisher zur Promotion zugelassen. Für Master-Absolventen gilt das nicht in jedem Fall. Noch schwieriger könnte es für deutsche Bachelor–Absolventen werden, die ihr Abitur nach zwölf anstatt von 13 Jahren abgelegt haben. <…> (№ 32, с. 6).

Адресант формує негативне ставлення до можливості отримати диплом бакалавра, апелюючи до авторитету (результати опитувань), до сумного досвіду випускників, які вже мають такий диплом.