Категорії дискурсу

Типологія дискурсу.

Діалогічний і монологічний дискурс виділяються за критерієм наявності зміни комунікативних ходів [Земская 2004, с. 258]. Іншими релевантними видовими розмежуваннями дискурсу на рівні тексту є жанрово-стильове (розмовний, публіцистичний, науковий, художній, діловий) [Бацевич 2004, с. 138; Бєлова 2002] і кодове (німецько-, англо-, україно-, російськомовний дискурс і т.д.).

Можна також класифікувати дискурс і на інших рівнях: на рівні мовленнєвої діяльності виділяються мовленнєві (прагматичні, стратегічні) різновиди дискурсу (аргументативний, конфліктний, гумористичний тощо); на рівні комунікативної діяльності - соціо-комунікативні різновиди (педагогічний, юридичний, політичний, медичний тощо) (про типологію дискурсу див. [Бєлова 2002; Солощук 2006: 120 її; Шевченко, Морозова 2005]).

Система дискурсу - це гештальт, єдність процесу й результату, текст у ситуації реального спілкування, що може бути розподілний на продукування і сприйняття дискурсу, або його протікання (аспект динаміки), та текст - його результат (аспект статики). Тобто текст є лише одним із складників дискурсу - комунікативного процесу, веде до створення певної структури - тексту.

Завдання аналізу тексту та аналізу дискурсу не співпадає. Аналіз тексту, як відомо із стилістики, лінгвістики тексту, спрямований на структурно-семантичні характеристики окремих висловлень, їх взаємовідношення та роль у створенні цілісного тексту, його окремих структурних частин, стилістично-жанрові особливості тексту тощо. На відміну від цього аналіз дискурсу фокусується на комплексі лінгвальних і позалінгвальних чинників комунікативної діяльності, на ситуації (предметні та комунікативні), когнітивних характеристиках спілкування, його соціально-культурній складовій, ідеології та ментальності, які є його підґрунтям.

Відповідно, категорії дискурсу екстраполюються і на категорії тексту-результату, і на такі, що характеризують дискурс-процес. При чому вочевидь немає протиріччя між категоріями тексту й дискурс)| адже перший є результатом останнього. Тому сукупність категорій представляють у вигляді шкали із полюсами: катеігорії тексту ­­­- категорії дискурсу, де одні більшою мірою тяжіють до першого полюсу, а інші - до другого:

полюс категорій тексту

Когезія

Коерентність

Прийнятність

Інформативність

Інційність

Адрсатність

Ситуативність

інтертекстуальність

…

комунікативні принципи

зміна ролей

метакомунікативність (фатичність)

інтердискурсивність В

Полюс категорій дискурсу

Цілісність системи категорій дискурсу зумовлена самою природою дискурсу як гештальта.

Розмитість меж між окремими категоріями, їхнє взаємопроникнення полягаєу тому що саме виділення категорій є евристичним прийомом. Фактично їх дія у дискурсі одночасна, вони зумовлюють одна одну.