Кровотеча в послідовому і ранньому післяпологовому періодах

Інші причини кровотечі

Передлежання судин пупкового ка­натикає рідкісним усклад­ненням, але пов`язаним зі значним ри­зиком для плода.

У випадку передлежання судин пуп­кового канатика останній прикріплю­ється до плодових оболонок, а не до самої плаценти, і судини розташовую­ться нижче від передлеглої частини плода, поблизу внутрішнього зіва мат­ки. Внаслідок розриву цих судин ви­никає плодова кровотеча. У зв`язку з малим об`ємом крові у плода навіть слабка кровотеча виявляється тахікар­дією і може призводити до його ане-мізації і смерті. Ургентна діагностика полягає у дослідженні під мікроскопом мазка крові з додаванням лужного роз­чину (еритроцити плода, на відміну від еритроцитів матері, мають ядро). Кро­вотеча внаслідок передлежання судин пупкового канатика потребує негай­ного черевного розродження.

Розрив матки може виникати про­тягом вагітності (безсимптомний розрив матки на місці рубця після кесаревого розтину) і під час пологів (див. розд «Травми пологового каналу»).

Кровотеча через кілька хвилин або годин після пологів є тяжким і потен­ційно фатальним ускладненням; вона може бути раптовою і профузною або повільною і тривалою.

Причинами післяпологової кровоте­чі можуть бути: 1) аномалії плацента-ції, затримка частин плаценти; 2) гіпо-і атонія матки; 3) травми пологового каналу; 4) порушення коагуляції.

Крововтрата під час пологів, що ста­новить до 0,5 % маси тіла роділлі, є фі­зіологічною і зумовлена гемохоріальним типом плацентації. Після народження плода тіло матки швидко скорочується разом зі спіральними артеріями в ділян­ці прикріплення плаценти. Це м`язове скорочення більшою мірою, ніж коагу­ляція, запобігає масивній крововтраті з місця прикріплення плаценти.

Припинення кровотечі виникає вна­слідок скорочення матки в ділянці плацентарної площадки завдяки стис­канню кровоносних судин, тромбоутво­ренню у невеликих судинах і капіля­рах. Утворення ретроплацентарної ге­матоми, що збільшується, і власна ма­са плаценти сприяють її відділенню і переміщенню в нижні відділи полого­вого каналу. Плацента опускається в нижній сегмент матки; скорочення м`язів черевної стінки і піхви сприяють її виштовхуванню. Процес відокремлен­ня плаценти може розпочинатися з цен­тру (за Шультце) і з периферії (за Дунканом) .

Якщо внаслідок атонії матки її ско­рочення не виникають, розвивається післяпологова кровотеча. Причинами цього можуть бути надмірне розтяг­нення матки (багатоплодова вагітність, багатоводдя), аномалії пологової ді­яльності (тривалі пологи, гіперстиму-лювання), стани, що заважають скоро­ченню матки (міома матки, застосуван­ня магнію сульфату).

Для забезпечення гемостазу необхід­ним є нормальний механізм відділення плаценти. Тривалість відділення плацен­ти в нормі становить близько 6 хв, а в післяпологовому періоді — 10хв. За відсутності кровотечі спостереження в по­слідовому періоді триває не більше ніж ЗО хв. Якщо ознак відділення плаценти немає або крововтрата становить понад 250 мл, виконують ручне відокремлен­ня плаценти і видалення посліду.