Кровотеча в послідовому і ранньому післяпологовому періодах
Інші причини кровотечі
Передлежання судин пупкового канатикає рідкісним ускладненням, але пов`язаним зі значним ризиком для плода.
У випадку передлежання судин пупкового канатика останній прикріплюється до плодових оболонок, а не до самої плаценти, і судини розташовуються нижче від передлеглої частини плода, поблизу внутрішнього зіва матки. Внаслідок розриву цих судин виникає плодова кровотеча. У зв`язку з малим об`ємом крові у плода навіть слабка кровотеча виявляється тахікардією і може призводити до його ане-мізації і смерті. Ургентна діагностика полягає у дослідженні під мікроскопом мазка крові з додаванням лужного розчину (еритроцити плода, на відміну від еритроцитів матері, мають ядро). Кровотеча внаслідок передлежання судин пупкового канатика потребує негайного черевного розродження.
Розрив матки може виникати протягом вагітності (безсимптомний розрив матки на місці рубця після кесаревого розтину) і під час пологів (див. розд «Травми пологового каналу»).
Кровотеча через кілька хвилин або годин після пологів є тяжким і потенційно фатальним ускладненням; вона може бути раптовою і профузною або повільною і тривалою.
Причинами післяпологової кровотечі можуть бути: 1) аномалії плацента-ції, затримка частин плаценти; 2) гіпо-і атонія матки; 3) травми пологового каналу; 4) порушення коагуляції.
Крововтрата під час пологів, що становить до 0,5 % маси тіла роділлі, є фізіологічною і зумовлена гемохоріальним типом плацентації. Після народження плода тіло матки швидко скорочується разом зі спіральними артеріями в ділянці прикріплення плаценти. Це м`язове скорочення більшою мірою, ніж коагуляція, запобігає масивній крововтраті з місця прикріплення плаценти.
Припинення кровотечі виникає внаслідок скорочення матки в ділянці плацентарної площадки завдяки стисканню кровоносних судин, тромбоутворенню у невеликих судинах і капілярах. Утворення ретроплацентарної гематоми, що збільшується, і власна маса плаценти сприяють її відділенню і переміщенню в нижні відділи пологового каналу. Плацента опускається в нижній сегмент матки; скорочення м`язів черевної стінки і піхви сприяють її виштовхуванню. Процес відокремлення плаценти може розпочинатися з центру (за Шультце) і з периферії (за Дунканом) .
Якщо внаслідок атонії матки її скорочення не виникають, розвивається післяпологова кровотеча. Причинами цього можуть бути надмірне розтягнення матки (багатоплодова вагітність, багатоводдя), аномалії пологової діяльності (тривалі пологи, гіперстиму-лювання), стани, що заважають скороченню матки (міома матки, застосування магнію сульфату).
Для забезпечення гемостазу необхідним є нормальний механізм відділення плаценти. Тривалість відділення плаценти в нормі становить близько 6 хв, а в післяпологовому періоді — 10хв. За відсутності кровотечі спостереження в послідовому періоді триває не більше ніж ЗО хв. Якщо ознак відділення плаценти немає або крововтрата становить понад 250 мл, виконують ручне відокремлення плаценти і видалення посліду.