Знеболювання пологів
Пологовий біль виникає у зв`язку з тракціями матки, її зв`язок, придатків, розтягненням шийки матки і нижніх відділів пологового каналу, тиском на матку, сечовий міхур, сечоводи, сечівник і кишки; подразненням періосту внутрішньої поверхні крижової кістки, стисненням і розтягненням внаслідок скорочень матки кровоносних судин з численними механо- і барорецепторами; гіпоксією і скупченням недоокиснених метаболітів у міометрії (безумовні компоненти), а також із відчуттям страху, напруженості і тривоги (умовнорефлекторний, або психогенний, компонент).
На механізм виникнення пологового болю впливає порушення взаєморегуля-ції між підкірковими нейродинамічни-ми процесами і функціональним станом кори головного мозку, а також індивідуальні особливості роділлі, її емоційний стан, ставлення до майбутнього материнства. Так, близько 25 % жінок, які народжують уперше, і 10 % — повторно, можуть відчувати надзвичайно інтенсивний біль, і навпаки, відповідно близько 10 % і 25 % —незначний біль.
У випадку аномалій пологової діяльності біль може свідчити про диспропорцію між тазом матері й головою плода. Біль спричинюють надмірні, тетанічні, тривалі й аритмічні скорочення матки, внутрішньоматкова інфекція. Разом з тим, біль може порушувати скоротливу активність матки, функцію сечового міхура, бути причиною рефлекторного м`язового спазму, порушення функції травлення (нудота, блювання).
Під впливом болю порушується функція серцево-судинної системи (тахікардія, збільшення серцевого викиду, підвищення АТ, центрального венозного тиску (ЦВТ), периферичного судинного опору, можливі порушення ритму серця) , що особливо небезпечно для вагітних з вадами серця, гіпертонічною хворобою, пізнім гестозом. Зміни в дихальній системі під впливом болю полягають у розвитку тахіпное, зниженні дихального об`єму, зростанні хвилинного об`єму дихання, що може призвести до гіперкапнії і порушення матково-плацентарного кровообігу.
Усі ці особливості зумовлюють необхідність індивідуального підходу щодо усунення болю під час пологів. Індивідуальне повноцінне знеболювання пологів є виявленням цивілізованого, гуманного ставлення до жінки.
Біль протягом І періоду пологів здебільшого є наслідком скорочень матки і розкривання її шийки. Рефлекторна дуга проходить симпатичними нервовими волокнами, які відходять від спинного мозку в ділянці грудних і поперекових позвонків. Внаслідок опускання голови плода біль поширюється за рахунок розтягнення нижніх відділів пологового каналу і промежини по соматичних нервових волокнах, що починаються на рівні 82-84.
Спроби стосовно полегшення пологового болю відомі з давніх часів. Уперше наркоз ефіром в акушерстві був застосований М. І. Пироговим у 1847 р. (під час накладання акушерських щипців). Для знеболювання пологів та акушерських операцій використовували хлороформ, діазоту оксид, хлоралгідрат, наркотичні анальгетики, барбітурати, розчин новокаїну, магнію сульфат з омнопоном, гіпноз.
Захисною реакцією на біль (зменшення больової імпульсації) є руйнування частини нервових волокон у матці на початку пологів порівняно з початком вагітності (часткова фізіологічна денервація матки).
В акушерстві застосовують немедикаментозні та медикаментозні методи знеболювання пологів.