Вплив на плід чинників навколишнього середовища
Питання тератології і медичної генетики
Природжені вади розвитку можуть бути індуковані генетичними чинниками, несприятливим впливом навколишнього середовища та їх поєднанням. Зростаючі несприятливі екологічні тенденції створюють умови для потужного мутаційного впливу, наслідком якого є збільшення генетичної обтяженості популяції, зростання спадкової і природженої захворюваності.
Під природженою вадою розвитку розуміють стійкі морфологічні зміни органа або організму, що виникають внутрішньоутробно і перебувають за межами варіативності їх будови внаслідок порушення розвитку ембріона і плода. Вади розвитку можуть бути пов`язані з впливом екзогенних чинників (тератогенів) , а також з хромосомними, моногенними і мультифактор-ними захворюваннями новонароджених.
У зв`язку з успіхами генетики і пренатальної діагностики частка генетичних чинників у структурі причин пери-натальної смертності зростає. Аномальний каріотип у сучасній популяції мають близько 5—6 % плодів.
Останнім часом антропогенний вплив на навколишнє середовище набуває характеру екологічної катастрофи. Людство сьогодні страждає від наслідків глобального поширення мутагенів — пестицидів, нітратів, іонізуючого випромінювання, побутової та промислової хімії, лікарських засобів.
Шкідливі чинники, що впливають на плід, можуть бути внутрішнього (материнського) і зовнішнього походження.
До внутрішніх чинників належать вік вагітної (35—40 років і більше), екс-трагенітальні захворювання (наприклад, цукровий діабет). Зовнішні чинники (іонізуюче випромінювання, інфекція, пестициди тощо) надходять з навколишнього середовища й чинять вплив також через організм матері. Наслідки цього впливу (прискорення або уповільнення розвитку плода, ушкодження статевих клітин, тератоген-ні впливи, ушкодження генетичного апарату) залежать від дози і тривалості впливу шкідливого чинника. Сучасна класифікація тератогенів виглядає так:
1. Інфекція: цитомегаловірус, вірус простого герпесу типу 2, вірус краснухи, токсоплазма, збудник сифілісу, вірус вітряної віспи.
2. Лікарські засоби, хімічні речовини: алкоголь, антагоністи фолієвої кислоти (аміноптерин), андрогени, алкілу-ючі речовини (бусульфан), кумаринові антикоагулянти, діетилстильбестрол, ретинол (надлишок), свинець, органічні сполуки ртуті, фенітоїн, поліхлоро-вані і полібромовані біфеніли, тетрациклін, талідомід, триметадіон.
3. Фізичні чинники: гіпертермія, іонізуюче випромінювання.
Для багатьох тератогенів існує поріг концентрації, нижче за який статистична ймовірність тератогенного впливу є вкрай малою. Важливу роль у те-ратогенності впливу відіграє генетична конституція матері.