Жіночий таз Кістковий таз
Кістковий таз має велике значення в акушерстві, оскільки він є складовою частиною пологового каналу, через який відбувається пересування плода під час пологів. Він створює міцну опору для м`яких тканин пологового каналу і визначає його розміри і напрям під час пологів. Несприятливі умови внутріш-ньоутробного розвитку, захворювання в дитинстві та пубертатному періоді, травми, пухлини, екзостози можуть деформувати кістковий таз Відмінності в будові жіночого і чоловічого таза починають виявлятися в пубертатному періоді. Кістки жіночого таза тонші; площина входу в малий таз має форму поперечно звуженого овалу, тоді як у чоловіків — лійкоподібну. Жіночий таз є нижчим, ширшим і більшмістким порівняно з чоловічим; лобковий симфіз коротший. Порожнина таза у жінок у напрямі до виходу стає ширшою за рахунок більшої відстані між сідничими горбами і значної увігнутості до зовнішнього нижнього краю лобкової дуги. Підлобковий кут у жінок більший (90—100°), ніж у чоловіків (70— 75°). Клубові кістки розташовуються полого.
Таз дорослої людини складається з чотирьох кісток: двох кульшових, однієї крижової і однієї куприкової, міцно з`єднаних між собою.
Кульшова кістка (оз сохае) до 16— 18 років складається з трьох кісток: клубової (оа іііит), сідничої (оз ізсЬіі) і лобкової (оз риЬіз). Ці кістки утворюють кульшову западину (асетаЬиІит). Після завершення періоду статевого дозрівання утворюється єдина кістка — тазова .
Крижова кістка (оз засгиm) утворюється з п`ятьох (рідко з шістьох) нерухомо з`єднаних один з одним хребців, які становлять у дорослих одну цільну кістку, що має рівномірно ввігнуту передню поверхню. За допомогою хряща перший хребець крижової кістки з`єднується з останнім (п`ятим) поперековим хребцем. Сполучення останнього поперекового хребця з першим крижовим утворює виступ — мис (ргоmопtогіиm).
До нижнього звуженого кінця крижової кістки приєднується за допомогою рухливого суглоба (агtісиlаtіо засгососсуgеа)куприкова кістка (оз соссуgіз), яка складається, як правило, з 4—5 зрощених хребців. Рухливість цього суглоба дає змогу куприку під час пологів відхилятися на 1—1,5 см. Крижова кістка з`єднана з кожною із клубових кісток за допомогою хрящових прошарків — крижово-клубових суглобів (агtісиlаtіопез засгоіlіасае), які є плоскими суглобами і мають дуже обмежену рухливість. Крижова кістка з`єднується з кульшовою також за допомогою двох зв`язок: крижово-остьової, яка тягнеться від задньої поверхні крижів до сідничної ості, і крижово-горбової (1і§. засго-тиЬегаїе) — від задньої поверхні крижів до сідничого горба. Ці зв`язки, огинаючи малу й велику сідничі вирізки, утворюють великий і малий сідничі отвори/
Наклубовій кістці розрізняють верхній відділ — крило (аlа оззіз іlіі) і нижній — тіло (согриз оззіз іlіі). На місці їх сполучення утворюється перегин, який називається дугоподібною (термінальною, або безіменною) лінією (Ііпеа агсиаtа). На крилі клубової кістки є кілька виступів, які мають важливе значення для вимірювання розмірів таза: спереду — передня верхня клубова ость (зріпа іlіаса апtегіог зирегіог), трохи нижче — передня нижня клубова ость (зріпа іlіаса апгегіог іnfегіог); ззаду — задня верхня клубова ость (зріпа іlіаса розгегіог зирегіог) і нижче — задня нижня клубова ость (зріпа іlіаса розгегіог іnfегіог).
Сіднича кістка утворює нижню і задню третини тазової кістки. Вона складається з тіла (согриз оззіз ізсhіі), яке бере участь в утворенні кульшової западини, і гілки (гаmиз оззіз ізсhіі), які разом становлять кут, вершина якого утворює потовщення — сідничий горб (tuЬег ізсhіаdісиm). Гілка сполучається з нижньою гілкою лобкової кістки. На задній поверхні гілка сідничої кістки має виступ — сідничу ость (зріпа ізсhіаdіса). На сідничій кістці утворюється мала сіднича вирізка (іпсізига ізсhіаdіса mіпог).
Лобкова кістка утворює передню стінку таза. Вона складається з тіла (согриз оззіз риЬіз) і двох гілок: верхньої, горизонтальної , і нижньої, низхідної. Гілки лобкової та сідничої кісток утворюють затульний отвір. Тіло лобкової кістки становить передню частину кульшової западини. У місці сполучення клубової кістки з лобковою є клубово-лобкове підвищення. Уздовж верхнього краю верхньої гілки лобкової кістки розташований кістковий гребінь, що закінчується на тілі лобковим горбком. Права і ліва лобкові кістки своїми горизонтальними і нижніми гілками утворюють лобкове сполучення — лобковий симфіз, що всередині містить невелику щілинну порожнину, заповнену рідиною. Під час вагітності ця порожнина збільшується. Нижні гілки лобкових кісток утворюють кут, який називається лобковою дугою.