Зона вихідних даних Зона фізичної характеристики Зона серії Зона видання
Бібліографічного опису
Структура і правила оформлення
Зона назви і відомостей про відповідальність(ім’я автора, назва, вид видання за цільовим призначенням і характером інформаційних знаків, назва юридичних і фізичних осіб, причетних до випуску видання)
Знаки приписаної пунктуації
Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості : підручник [Текст] / В.Й.Здоровега; Львівський національний університет імені Івана Франка. – 2-ге вид., перероб. і допов. –
Львів : ПАІС, 2004. – 268 с. (Серія «Журналістикознавство»)
*За рішенням Книжкової палати України, ініціали від прізвища відділяються комою лише у випадках зазначення імені та по батькові повністю і лише в каталожних картках.
* У бібліографічному описі використовуються як звичайні граматичні розділові знаки (проміжками не відділяються від попереднього слова), так і умовні розділові знаки − знаки приписаної пунктуації (відділяються проміжками як від попереднього, так і від наступного слова)
* Якщо інформація про видання формулюється описувачем самостійно, то вона подається в квадратних дужках і напівжирним:
Тимошик М. Історія одного… : [навчальний посібник]
*Відсутність місця видання позначається[Б.м.]
*Бібліографічний опис подається мовою оригіналу. Не перекладається!
* Якщо в документі є помилки, які не змінюють значення тексту, вони просто виправляються без зазначення виправлення. Якщо помилки змінюють значення, то опис оформлюється так:
….Х. : Фоліо, 3007 [тобто 2007]
*Якщо є паралельна назва, то вона оформлюється так:
Верба Г.В. Граматика сучасної англійської мови = Modern English Grammar
*Правила оформлення бібліографічного опису регламентуються такими документами: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «СІБВС. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»; ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 «СІБВС. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання»; ISO 690:1987 «Документація. Бібліографічні посилання. Зміст, форма та структура»; ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».
Оформлення змісту / оглаву
Зміст– послідовний перелік рубрик видання із зазначенням сторінок, на яких вони починаються, винесений за межі основного тексту твору і поданий у порядку їх розташування.
Види змісту:
зміст-перелік – для збірників;
зміст-рубрикатор (оглав) – для моно видань;
зміст короткий і зміст повний;
зміст, у якому підрубрики подані упідбір (із зазначенням сторінок у дужках);
зміст анотований.
|
| ||
|
|
*У навчальних і наукових виданнях зміст краще розміщувати на початку видання; в інших – у кінці.
* У наукових виданнях зміст може бути надзвичайно деталізованим, тому варто створювати і короткий, і повний варіанти, або подавати підрубрики упідбір із зазначенням сторінок у дужках.
* У навчальних виданнях зміст краще оформлювати за допомогою шрифтових, не шрифтових виділень тексту і форматування. Робиться це для того, щоб унаочнити структуру твору, допомогти учневі краще усвідомити послідовність і логіку викладу окремих тем.
* У виданнях для дітей, науково-популярних виданнях інколи подають анотований зміст (із стислою анотацією до кожної рубрики).