Запитання для самоперевірки

1. Які лінії застосовуються для виконання креслень?

2. У яких межах має бути товщина основної суцільної лінії? Від чого

залежить її товщина?

3. У яких співвідношеннях береться товщина різних ліній залежно від

товщини основної суцільної лінії?

4. У чому полягає відмінність центрових ліній для кіл діаметром

40 і 6 мм?

5.У яких межах дозволяється вибирати довжину штрихів і проміжків між ними для штрихової і штрихпунктирної ліній?

6. Для чого застосовується на кресленні суцільна тонка лінія?

1.5 Шрифти креслярські (ГОСТ 2.304-81)

Написи та розміри на кресленнях і в технічних документах виконують стандартними шрифтами. Гарно й охайно виконані написи роблять креслення композиційно завершеними, виразними, що полегшує їх читання.

Основні відомості щодо конструкції, висоти й ширини літер і цифр, відстані між літерами, товщини їх обведення та інших елементів креслярських шрифтів наведено у відповідному стандарті.

Стандартом визначено такі розміри шрифту: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40 (застосування шрифту розміром 1,8 не рекомендується і допускається лише для типу Б).

Розмір шрифту h – величина, що визначається висотою великих літер у міліметрах.

Отже, висота великих літер шрифту розміром 14 дорівнює 14 мм, розміром 5- відповідно 5мм і т.д.

Висота великих літер h вимірюється перпендикулярно до основи рядка. Висота малих літер cвизначається з відношення їх висоти до розміру шрифту h, наприклад c = 7h/10.

Ширина літериg –найбільша ширина літери – визначається залежно від розміру шрифтуh,наприкладg = 6h/10,або від товщини лінії шрифту d,наприкладg = 6 d.

Товщина лінії шрифтуdзалежить від типу і висоти шрифту.

Визначено такі типи шрифту:

тип А без нахилу (d=h/14);

тип А з нахилом до основи рядка праворуч під кутом 75º(d=h/14);

тип Б без нахилу (d=h/10);

тип Б з нахилом до основи рядка праворуч під кутом 75º(d = h/10).

Основні параметри та розміри шрифту типу Б наведено нижче:

Ширина літер та цифр шрифту типу Б наведено нижче:

На рисунку 1.10 показано приклад написання літер, цифр та деяких знаків шрифтом типу Б.

Рисунок 1.10

Для правильного написання стандартного шрифту треба спочатку вивчити конструкцію літер і цифр залежно від труднощів і однотипності Ії написання. Великі та малі літери українського алфавіту поділяються на кілька характерних груп.

Великі літери поділяються на чотири групи.

Літери першої групи (Г,Н,П,Т,Ц,Е,Ш,Щ,І,Ї) утворені лише прямолінійними елементами. Нижчі відростки літер Ц і Щ виконують за рахунок проміжків між літерами і рядками.

Літери другої групи (А,И,Й,Х,К,Ж,М) також утворені прямолінійними елементами, але розміщеними не лише горизонтально, а й похило чи діагонально. Особливу увагу треба звернути на правильне положення похилих елементів.

Літери третьої групи (Ч,Р,Ь,Б,В,Я,Л,Д) утворені горизонтальними, похилими і криволінійними елементами. Середні горизонтальні елементи розміщені точно посередині рядка. У літерах, що мають заокруглення (Р,Ь,Б,В,Я), горизонтальні елементи проводять лише до середини ширини літери, а потім від руки роблять заокруглення. Відростки літери Д виконують за рахунок проміжків між літерами та рядками. Спочатку рекомендується креслити прямолінійні елементи літер, а потім криволінійні.

Літери четвертої групи (О,С,Є,З,Ю,Ф) складаються головно з криволінійних елементів. Основою цієї групи є літера О, утворена двома

Середніми паралельними елементами, які зверху та знизу спряжені криволінійними елементами.

18 малих літер (а,б,в,г,д,е,и,і,ї,й,п,р,т,у,ф,ц,ш,щ) мають іншу конструкцію, ніж великі літери. Поділимо їх на дві групи.

До першої групи слід віднести літери и,і,ї,й,ц,ш,щ,п,т,у.Основою їх є літера и. У цій групі переважають прямолінійні елементи, що займають 2h/3 і зверху та знизу спряжені між собою.

До другої групи належать літери а,б,в,д,е,р,ф в основі побудови яких лежить літера о.

Особливе місце посідає літера г.

Збільшену висоту (h)мають літери а,б,в,д,р,у,ф.

Прийоми виконання написів креслярським шрифтом. Щоб добре виконувати написи стандартним шрифтом, треба твердо знати правила виконання шрифтів, конструкцію кожної літери та цифри і систематично робити вправи за їх написання. Щоб краще подати конструкцію шрифту слід виконувати спрощену допоміжну сітку (рис. 1.11).

Рисунок 1.11

Коли сітка готова, тонко загостреним олівцем злегка позначають контури („кістяк”) усіх літер, цифр і знаків, додержуючи правил їх написання. Пересвідчившись у правильному нахилі і написанні, переходять до їх обведення. Обводити „кістяк” шрифту треба так, щоб потовщення відбувалось за рахунок намічених габаритних розмірів кожної літери і цифри, тобто не збільшуючи їх ширини і висоти. Спочатку обводять похилі і горизонтальні елементи, потім – прямолінійні діагональні елементи літер і на закінчення – криволінійні елементи. Обводити шрифт великого розміру можна за допомогою лінійки і косинця, літери і цифри невеликого розміру пишуть від руки. Набувши певних навичок написання, можна не будувати повної сітки, а обмежуватись тільки проведенням горизонтальних ліній – основ рядка.

Послідовність побудови окремих елементів великих і малих букв показано на рисунку 1.12.

Рисунок 1.12