Податки – це обов’язкові платежі до бюджетів відповідних рівнів, які здійснюють окремі фізичні і юридичні особи у порядку та на умовах визначених законодавством.

Цільові фонди.

Оскільки головним джерелом доходів держави є податки, повернемося до їх аналізу.

Податкова система –це сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їх побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують їх вилучення та здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.

Існує декілька принципів оподаткування:

- принцип вигоди –той, хто одержує вигоду від використання товарів і послуг, які пропонує держава, повинен сплачувати податки, необхідні для фінансування виробництва цих товарів і послуг (наприклад, податок на бензин призначений для фінансування будівництва й ремонту автошляхів). Ті, хто отримує вигоду від цих доріг, повинен фінансувати їх будівництво й ремонт;

- принцип платоспроможності – тягар податку повинен бути поставлений у безпосередню залежність від конкретного доходу й рівня добробуту, тобто особи з високими доходами повинні сплачувати більші податки ніж ті, що мають нижчі доходи;

- принцип обов’язковості – обов’язкова сплата податків тими, хто одержує доходи.

За ставками оподаткування податки поділяються на:

- прогресивні– ставка податку зростає в міру зростання доходу. Такі ставки передбачають більший відсоток вилучення доходу у вигляді податку, коли дохід збільшується.

- регресивні– ставка податку знижується із збільшенням доходу. Такі ставки передбачають менший відсоток вилучення доходу у вигляді податку, коли дохід збільшується;

- пропорційні – ставка податку є однаковою і не залежить від розмірів доходу.

За формою оподаткування податки поділяють на:

- прямі – податки, що стягуються безпосередньо з доходів індивідів і фірм:

- прибутковий податок з громадян;

- податок з прибутку підприємства;

- податок на доходи.

- непрямі – податки, що встановлюються на товари й послуги і входять у їх ціну:

- акцизи;

- податок на додану вартість;

- мито.

Залежно від рівня державних структур податки бувають:

- загальнодержавні – встановлюються державними органами влади вищого рівня;

- місцеві – встановлюються місцевими органами влади та управління.

Податки – один із найважливіших важелів державного регулювання економіки. Через податкову політику держава може стимулювати (обмежувати) обсяги національного виробництва, ступінь ділової активності, виробництво суспільних благ. Переважна більшість суспільних зручностей оплачується за рахунок податків. Водночас податки спотворюють кінцеві результати процесу розподілу ресурсів і деформують структуру виробництва.

Система оподаткування найкращим чином виконує своє функціональне призначення тоді, коли вона найменшою мірою спотворює економіку.

Розглянемо другу частину держбюджету - видаткову. Що стосується видатків держбюджету, то їх структура в різних країнах також відрізняється. Наприклад, в США це:

- підтримання рівня доходів (оплата праці працівників бюджетної сфери, виплата пенсій, допомоги по безробіття, непрацездатним та малозабезпеченим сім’ям тощо) становить 40% всіх видатків;

- національна оборона – 28%;

- сплата процентів по державному боргу – 14%;

- освіта, охорона здоров’я – 7%;

- підтримання нерентабельних виробництв, розвідка природних ресурсів, охорона навколишнього середовища – 4%;

- розвиток транспорту, житла, торгівлі – 4%,

Державний бюджет України містить багато статей видатків, які можна згрупувати на шість основних напрямків:

- соціальні видатки;

- національна оборона;

- утримання державного апарату;

- фінансування бюджетного сектора економіки;

- фінансування розвитку економіки;

- обслуговування державного боргу.

В сучасних умовах особливого значення набуває фінансування охорони навколишнього природного середовища.

Основними формами виплат із державного бюджету є:

- асигнування – видатки на утримання підприємств та установ;

- субсидії – державна допомога організаціям, установам, громадянам;

- субвенції – державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку;

- дотації – допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки.

За співвідношенням дохідної та видаткової частини держбюджет може бути:

- збалансованим, коли доходи бюджету дорівнюють видаткам;

- дефіцитним, коли доходи менші видатків;

- профіцитним, коли доходи більші видатків.

Є три основні способи збалансування дефіцитного бюджету:

- збільшення податків;

- додаткова емісія грошей;

- державні позики – випуск та продаж державних цінних паперів.

Існують різні концепції формування держбюджету:

- щорічно збалансований бюджет;

- бюджет, збалансований на циклічній основі;