БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
Державний бюджет є центральною ланкою у фінансовій системі держави. Він становить самий великий грошовий фонд, який використовує уряд для фінансування своєї діяльності. Як економічна категорія державний бюджет представляє собою сукупність фінансових відносин, що виникають між державою і фізичними та юридичними особами з приводу формування, розподілу, перерозподілу і використання фонду грошових засобів держави. За зовнішньою формою державний бюджет – це баланс доходів і видатків держави, який ухвалюється на фінансовий рік.
Суть державного бюджету найбільш повно проявляється у наступних функціях:
- перерозподіл національного доходу. Через держбюджет перерозподіляється більше половини національного доходу і ¾ грошових засобів. Це дозволяє державі не тільки задовольняти загальнодержавні потреби, але й забезпечувати виконання програм економічного і соціального розвитку країни;
- втручання у процес відтворення, внаслідок чого держава підтримує окремі галузі національної економіки;
- здійснення державної соціальної політики, направленої на підтримку соціальної справедливості у суспільстві;
- забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки;
- утримання апарату управління.
Структура національного бюджету має свої національні особливості і залежить від рівня соціально-економічного розвитку країни, її адміністративно-територіального устрою, принципів функціонування економічної системи та інших факторів.
Через державний бюджет, а саме через систему доходів і напрям видатків, співвідношення дохідної та видаткової частини держава впливає на ділову активність у країні, зайнятість, рівень споживчого та інвестиційного попиту, галузеву структуру економіки, соціальну сферу, інфляційні процеси.
Державний бюджет складається з двох частин – дохідної та видаткової. Дохідна частинапоказує звідки надходять грошові кошти для фінансування діяльності держави, видаткова –на які цілі спрямовуються акумульовані державою кошти.
Джерелами доходівдержавного бюджету є:
1. Податки,які сплачують юридичні та фізичні особи. Вони становлять основну частину всіх доходів бюджету. В доходах бюджету багатьох країн податкові надходження складають від 80 до 90%. В Україні серед податків бюржбюджету найвагомішими є:
- податок на додану вартість (ПДВ);
- податок на прибуток підприємств.
Крім названих податків податки держбюджету також включають:
- податок з доходів фізичних осіб;
- збори за спеціальне використання природних ресурсів;
- акцизні збори;
- мито.
В сучасних умовах великого значення набувають збори за використання природних ресурсів та збори за забруднення навколишнього природного середовища.
У структурі податкових надходжень до державного бюджету США найвагомішими є прибутковий податок з громадян та податок із фонду заробітної плати (ФЗП):
- прибутковий податок з громадян – 46%;
- податок з ФЗП – 35%;
- податки з прибутку корпорацій – 10%;
- акцизні збори – 4%;
- митні збори- 2%;
- інші податки – решта.
2. Неподаткові надходження:
- доходи від власності та підприємницької діяльності;
- адміністративні збори та платежі, доходи від комерційного та побічного продажу;
- надходження від штрафів та фінансових санкцій;
- власні надходження бюджетних установ;
- інші неподаткові надходження.
3. Доходи від операцій з капіталом:
- надходження від продажу основного капіталу;
- надходження від реалізації державних запасів товарів.
4. Офіційні трансферти:
-від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій;
- кошти, що надходять до держбюджету з інших бюджетів.