ХАРАКТЕРИСТИКА І ПРИЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ IС

Iнтегрована АСУ підприємством (об’єднанням) – це багаторівнева автоматизована система управління, яка призначена для комплексної автоматизації функцій управління інженерно-тех­ніч­ною, адміністративно-господарською, виробничо-техноло­гіч­ною і соціальною діяльністю промислових підприємств і забезпечує най­ефективніше розв’язання задач з планування, випуску, роз­робки, освоєння, виробництва і реалізації продукції згідно з вимогами повного госпрозрахунку та самофінансування.

До складу інтегрованої АСУ, наприклад науково-виробничим об’єднанням, що тісно взаємодіють, належать локальні АСУ:

- автоматизовані системи управління об’єднанням (АСУО),

- підпри­ємствами (АСУП), цехами, дільницями,

- АСУ технологічними про­цесами (АСУ ТП),

- системи автоматизованого проектування конструкторського (САПР-К) і технологічного (САПР-Т) призначення,

- автоматизовані системи наукових досліджень (АСНД) та інші види АСУ.

Розрізняють інтеграцію процесів за рівнями управління (вер­тикальні зв’язки) та взаємодією об’єктів одного рівня (горизон­тальні зв’язки). З просуванням нагору збільшуються нормативи, показники, інтервали планування і т.ін. Маємо неначе ефект часо­вої інтеграції. У разі інтеграції по горизонтальних зв’язках дося­гається узгодження дій окремих служб (підсистем), діяльності постачальників і споживачів у рамках єдиного плану-графіка постав­ки. Тут досягається ефект, так би мовити, просторової інтеграції.

Iнтеграція полягає в об’єднанні окремих частин, підсистем, систем у рамках одної системи, яка охоплює повніші інформа­ційні аспекти управління на основі загального програмно-тех­нічного, інформаційного і організаційного забезпечення. Поняття інтеграції можна поширити на однорідні системи (наприклад, ли­ше АСУ ТП, лише АСУО і т.ін.), а можна віднести й до різ­но­рід­них систем (наприклад, АСУ ТП і АСУО; САПР і АСУП тощо).

IАСУ – складна людино-машинна система, в якій поєдну­ються машинна обробка інформації та автоматизація прийняття рішень з діяльністю людини, яка відіграє роль оператора, керів­ника, експерта. Роль людини навіть за дуже високого рівня автоматизації управління є провідною, оскільки вона завжди виконуватиме найважливіші функції управління — вибір мети і критеріїв планування і управління, пошук альтернатив у досягненні мети, обгрунтування методів прийняття рішень і т.ін.

Для досягнення високої ефективності при створенні інтегро­ваних АСУ слід ураховувати такі положення.

1. В основу побудови IАСУ мають бути покладені комплексні економіко-математичні моделі, які охоплюють увесь цикл планування та управління випуском продукції.

2. Системи мають орієнтуватися на децентралізовану (роз­подільну) обробку інформації. Для цього необхідно розробити но­ві концепції декомпозиції АСУ, перейти до централізованих струк­тур управління, до використання локальних обчислювальних засобів на різних рівнях (АРМ управлінського персоналу, АРМ конструкторів і технологів, автоматизоване управління гнучкими виробничими модулями і т.ін.).

3. З урахуванням тенденцій до створення акціонерних товариств і науково-виробничих комплексів слід провести чіткий роз­поділ системи на ієрархічні рівні. Нижні рівні мають містити виробничі модулі, модулі для оперативного управління виробництвом, засоби синхронізації спільного функціонування виробничих модулів, конструкторської і технологічної підготовки виробниц­тва, системи матеріально-технічного постачання тощо.

4. АС має забезпечити реалізацію багатоваріантного вибору рішень у режимі діалогу управлінського персоналу з ЕОМ. Iнтерактивне спілкування користувачів із системою мовами надвисокого рівня, подання в пам’яті ЕОМ складних семантичних структур показників і їх властивостей, описання процедур їх агрегування та розрахунків дає змогу створити зрештою інформаційні сис­те­ми в галузі планування та управління. Iнформаційне і програмне забезпечення цих систем грунтується на використанні апарату баз даних, баз знань і експертних систем. Завдяки цьому вдасться дістати потрібну інформацію без призначення алгоритмів пошуку, обробки та видачі показників.

5. Система має забезпечити синхронізацію технологічних про­­цесів у виробництві та управлінні ними. При цьому необхідно забезпечити максимальний просторовий і часовий збіг фаз виникнення та обробки даних з фазами прийняття рішень. Прийня­ті рішення мають орієнтуватися на економічні методи управ­ління, бути повними, своєчасними й оптимальними.

6. Система повинна мати засоби організації інформаційної бази IАСУ, які забезпечують одержання нормативної інформації засобами САПР виробів і технологій. Організація розподільної обробки та розподільного зберігання інформації спрощує вимоги до інформації, використовуваної на різних рівнях, отже, і до орга­нізації даних у розподільних системах.

Iнтеграцію можна визначити як спосіб організації окремих компонентів у одну систему, яка забезпечує узгоджену і цілеспрямовану їх спільну взаємодію, що зумовлює високу ефективність функціо­нування всієї системи.

Iнтеграцію можна розглядати в кількох аспектах: функціо­наль­­ному, організаційному, інформаційному, програмному, тех­ніч­ному, економічному.

Функціональна інтеграція забезпечує єдність цілей та узгодженість критеріїв і процедур виконання виробничо-господарських і технологічних функцій, пов’язаних із досягненням поставлених цілей. Основою функціональної інтеграції є: оптимізація функціо­нальної структури всієї системи, декомпозиція системи на локальні підсистеми, формалізований опис функцій кожної підсис­теми і протоколів взаємодії підсистем.

Організаційна інтеграція полягає в забезпеченні раціональної взаємодії управлінського персоналу на різних рівнях ієрархії IАСУ та в різних локальних її підсистемах, що зумовлює узгодженість управлінських рішень.

Iнформаційна інтеграція полягає в єдиному комплексному підході до створення і ведення інформаційної бази всієї системи та її компонентів на основі єдиного технологічного процесу збору, зберігання, передачі й обробки інформації, який забезпечує узгоджену інформаційну взаємодію усіх підсистем (локальних АСУ) IАСУ.

Програмна інтеграція означає використання узгодженого і взаємопов’язаного комплексу моделей, алгоритмів і програм для забезпечення спільного функціонування всіх компонентів IАСУ.

Технічна інтеграція – це по суті використання єдиного комплексу спільних обчислювальних засобів, автоматизованих робочих місць спеціалістів і локальних мереж ЕОМ, об’єднаних в одну розподільну обчислювальну систему, яка забезпечує автоматизовану реалізацію всіх функцій компонентів IАСУ.

Економічна інтеграція є узагальненим комплексним показником інтеграції системи і полягає в забезпеченні цілеспря­мо­ваного і узгодженого функціонування всіх компонентів IАСУ для досягнення найвищого економічного ефекту функціонування всієї системи.

Економічна інтеграція базується на всіх раніше розглянутих аспектах інтеграції і, у свою чергу, потребує обов’язкового узгодження й підпорядкування окремих (частинних) цілей і критеріїв оптимізації підсистем єдиному критерію оптимізації функціо­ну­вання усієї системи.

Iнформаційне забезпечення інтегрованої АСУ містить такі скла­дові:

систему класифікації та кодування (Єдина система класи­фі­кації і кодування; система класифікації і кодування галузі; система класифікації і кодування підприємства; система класифікації і кодування АСУ ТП);

систему документації (Єдина уніфікована система документа­ції; система документації АСУ галузі; система документації АСУП; система документації САПР; система документації АСУ ТП);

інформаційну базу IАСУ (інформаційна база АСУ галузі; інформаційна база САПР; інформаційна база АСУ ТП).