Grammar

Vowels

Consonants

I n general, consonants vary less than vowels, but there is a major division between those who pronounce the so-called 'post-vocalic r' and those who don't. In RP, Aus and NZ, there is no V'-sound in words such as 'car, card, four, fort, spur, spurt, beer, beard, stare, stairs'. The V standing after a vowel (post-vocalic) and either at the end of a word or before a consonant is simply not pronounced. Thus in RP, Aus and NZ, sometimes called non-rhotic pronunciations, each of the following pairs of words is pronounced identically: 'spa/spar, та/таг, tuba/tuber, fought/fort'. By contrast, General American (GenAm) and Canadian (Can) are rhotic. (Note that Scotland, Ireland and a large area of western and southwestern England are also rhotic, while one of the features that make New England і and the South distinctive within the USA is that those regions are typically non-rhotic.)

1n non-rhotic accents, the post-vocalic V is pronounced if immediately followed by a vowel. Thus while RP, Aus and NZ have no V in 'car, star, fur, stare, four', there is a so-called linking 'r' not only in words like 'starry, furry, staring' but also in connected speech where a vowel follows, as in 'a carengine', 'a star is born', 'don'tstare at me', four and a half, four o'clock'.

English has a relatively large number of different vowel sounds, including several diphthongs (vowels which move quickly from one vowel quality to another). The four diphthongs in words like the following vary considerably across the English-speaking world. It would be a'valuable exercise to have these words read by speakers from different parts of the English-speaking world and to listen carefully to the pronunciat\oh. .

say, bay, bait, made, main

so, toe, boat, mode, moan

sigh, buy, bite, side, sign

sow (female pig), bough, bout, loud, crown

In RP the diphthong illustrated by 'so' is quite distinctive, and is Muneiimes mimicked as if it began with a vowel like the short 'e' of 'bet' and then moved towards the vowel of 'boot' In Aus and NZ (especially broad varieties) the diphthongs in 'say' and 'so' begin with the tongue relatively low in the mouth, so much so that others sometimes claim that 'say' sounds like 'sigh' and 'so' sounds like 'sow'.

The three vowels illustrated by 'bit, bet, bat' have the tongue positioned і datively forward in the mouth in most varieties of English, but in NZ all three vowels are shifted relative to RP, with 'bit' more central and 'bet' and 'hat' noticeably higher. This leads to mimicry by outsiders (again, as in ninny popular perceptions of speech variation, not entirely accurately) of NZ 'bit, bet, bat' as if they had been shifted to 'but, bit, bet'. Aus shows a similar tendency to raise the vowels of 'bet' and 'bat' but not to the same extent as NZ. In fact Australians often joke about NZ pronunciation, accusing New Zealanders (quite unfairly) of saying 'fush and chups' or 'thenk hivvens', instead of 'fish and chips' and 'thank heavens'.

There are many other features of vowel pronunciation which distinguishvarieties of English speech, for example the vowel of words like 'tипе, student, dune, duke', which is typically pronounced like 'you' [u:] in RP, Aus and NZ but simplified to fu:] in GenAm (General American) (as if 'toon, stoodent', etc. ); and the vowel ofwords like 'after, laugh, path, bath, pass, fast' which is typically a long vowel in RP, Aus and NZ (the same as in 'spa, start, sparse'), but in GenAm is either the same as or similar to the vowel of 'bat, bad'.

The tendency of most varieties of spoken English is to make a major difference between stressed and unstressed syllables and to show vowel reduction in unstressed syllables. In the word 'banana', for example, the middle vowel (which is stressed) is very different from the first and last (unstressed) vowels. In RP, the combined effect of non-rhotic pronunciation and of vowel reduction is such that the words 'China, diner, minor' all end in the same indeterminate vowel (sometimes called "schwa"). But the details of vowel reduction do vary across the English-speaking world. GenAm tends not to reduce the penultimate vowel of words like 'secretary, February' (so that these words are pronounced as іf ending in 'erry' or 'any') whereas RP usually does show reduction and may even omit the vowel altogether (yielding something like 'secretly' and 'fobniry' or even 'febyuri' — in all cases with prominent stress on the first syllabic of the word). RP does maintain a distinction between 'schwa' and a short 'i' vowel in unstressed syllables. For example the words 'carrot, chattered, fishers' have 'schwa' in the second (unstressed) syllable, it does still happen that and Australian or a New Zealander speaks with distinction, so that a pair of words like 'chatted/chattered' is pronounced identically, with 'schwa' in the second syllable. (Remember that there is no V'-consonant in the pronunciation of words like 'chattered' and 'fishers' in RP, Aus or NZ.)

Given the characteristic rhythm of spoken English, in which stressed syllables are much more prominent than unstressed, it is surprising that vowel reduction (and omission of unstressed vowels and even syllables) has not progressed further than it has. I indeed, highly reduced versions of what you might expect from the spelling are quite common in English place names (for example 'Gloucester' pronounced as 'Gloster', 'Worcester' as 'Wooster' and 'Norwich' as 'Norritch' or 'Norridge') and in some areas of vocabulary (such as nautical terms like 'boatswain' pronounced as 'bosun' and 'forecastle' as 'focsle'). It is probable that reduced pronunciations of this kind were once more common in English, and that increasing knowledge of, and respect for, the written form of the language in the last 200 years has led to the adoption of many 'spelling pronunciations', that is pronunciations motivated by the written form rather than by the traditional pronunciation. A simple example is the word 'author', which used to be pronounced 'autor' (compare the French auteur). Because of 1 he 'ill' spelling, it is now normal to pronounce the word with the same fricative sound that occurs in words like 'north' and 'fourth'. (But obviously not all 'spelling pronunciations' are acceptable. Pronouncing the name of the river in London as 'Thames', as it is written, rather than as 'Temms', might sometimes be done jokingly but will usually count as a plain error; while pronouncing 'parliament' as if it had an 'i'-vowel in it, rather than just as 'parlament', will be judged wrong or substandard by most speakers )

In some instances, the choice between reduced and unreduced vowels in unstressed syllables reveals regional preferences. Thus where RP has 'hostel' with a reduced second syllable, Aus commonly has a full vowel, more or less as if 'hos-tell' (but still with the stress on the first syllable). Speakers of GenAm usually have a reduced second syllable in 'a record', but RP generally has a full vowel, more or less as if 'reck-awd'.

Most of these very general statements could be qualified and refined but they offer a brief overview, particularly of those features that are often commented on and mimicked by other speakers who find the features noticeable and characteristic.

The grammar of English varies much less obviously than pronunciation, and varies very little among the written varieties of Aus, Can, GenAm, NZ and RP. Thus some people, in various parts of the English-speaking world, may say 'I rung him up' (standard: 'I rang him up'), 'I see him yesterday' (standard: 'I saw him yesterday') or 'he come round for a chat' (standard: 'he came round for a chat'), but these standard forms are not likely to be heard in formal educated discourse nor to appear in print.

There are also some differences in the use of prepositions (including whether a preposition is used at all): Americans typically say 'on the weekend' compared with British 'at the weekend', may either 'write to someone' or simply 'write someone' whereas British usage rarely omits the 'to'.

Differences such as these are noticeable and may even irritate some users of the language. In Australia, for example, traditional usage tends to follow British patterns, but many younger speakers adopt some of the American patterns (such as 'on the weekend') and may be criticized by some older speakers for picking up 'Americanisms'.

Spoken English of a very informal kind reveals far more grammatical diversity, not only in the past tenses of verbs already mentioned, like 'he rung me up', but also in the use of forms like 'ain't' (as a contraction for several possibilities including 'am not, is not, are not, have not') and various non-standard negative constructions like 'I never seen it' (standard: either 'I've never seen it' ox 'I didn't see it') or 'I ain't done nothing' (standard: 7 haven't done anything'). The effects of general education are such that the grammar of formal written English is quite conformist (even though many of the now non-standard forms were once widely used and tolerated) and non-standard variants are likely to be edited out, if not by authors themselves then by careful proofreaders and editors.

Thus, the impact of grammatical variation should not be exaggerated. Formal written English of the kind found in scientific journals, academic textbooks and 'serious' newspapers and magazines does not vary radically in its grammar. Formal written English, in its restricted contexts, functions remarkably well as a relatively consistent vehicle of international communication.

TASKS AND EXERCISES

1. Choose a page from a printed text. (You could take a page from this unit.) Identify as many words as you can that have a different spelling in British and American usage.

2. What do the following words mean and what different meanings do they have in different parts of the English-speaking world?

■ biscuit ■ creek ■ station

■ chips ■ crook

3. If you had difficulty with exercise 3, why was this? What English language dictionaries are available to you and what information do they give about regional variation? If you are not satisfied how you can answer exercise 3, find out whatever you can about sources of information on vocabulary.

4. What, if anything, is regionally distinctive about the following phrases?
Monday through Friday a storm in a teacup

a fortnight ago good on you!

a quarter after six

5. Do the library and online research and make a presentation on the Standard English language. Point out its origin, the way it developed and reasons of its recognition as the standard for the English language.

6. Do the library and online research and make a presentation on all possible regional variants of the English language. In your presentation you should mention the differences in the following aspects: spelling, pronunciation, grammar, and vocabulary. Try to trace the reasons for differences in the regional variants if there are any (geographical position, local culture etc.).

7. As far as English is studied as the second language nearly in all over the world it means that you can meet an English speaking interlocutor from any country. Below you will find a series of competitions for you to try in groups. Its main aim is not to test your geography, but to help you study and practise your English. You can use maps and dictionaries to check countries' location and pronunciation of the words.

a) Which countries have borders with the following groups of countries given below?

Guatemala, El Salvador, Nicaragua Algeria, Niger, Chad Colombia and Costa Rica

b)Now, the reverse: which countries border those on the left below? And what nationalities are most of the people in them?

Switzerland (five) Bolivia (five) England (two)

с) Travelling between the cities below, by the shortest possible land route, which countries would you pass through? And what nationality of people would you see most of? Name four countries for each journey.

From Tel Aviv to Ankara

From Kabul to Katmandu

From Lusaka to Entebbe

b) Match the currencies listed in the left-hand column with the countries they come from listed in the right-hand column. Name the nationality most of the people are in these countries.

e) Use the advantage of an atlas and encyclopedia and tell which countries have these cities as their capitals. Name the nationality most of the people are in these countries.

A lot of new words and idioms from different languages have been constantly penetrating English. Look at the list below and give definitions to words and idioms at the same time mentioning the nationalities they come from. You may need an etymological dictionary.

g) Fill in the gaps in the texts below with any suitable words:

1. In its written form, English is a remarkably _______ language.

This was not always so. The notion that there is one __________ way to spell English words is a consequence of various__________ over the past 500 years, including the invention of___________________________ , the ____ of ______such as Dr. Samuel Johnson's of 1755, the institution of _______ compulsory education and the __________development of a strong public ____________ to the importance of having a standardized written form of language. In the 18^lh century, when Dr. Johnson published his____________________________________ , it was still possible to __________ 'fabrick' rather than 'fabric', 'recal' rather than 'recall' etc. A quick __________ at these ________ spellings is enough to show that there is no compelling ___________ to accept one rather than the other. But public _________ of a _____________ spelling is now such that these 18^lh-century _________ would simply be judge_______________.

Most readers of this book will be well ___________ that English spelling does not___________________________ closely to pronunciation and that many details of___________________________ represent obsolete of pronunciation., e.g.

the 'silent' initial____ in words like 'knife, write". Even those who grow up with English as a_________________ often make ______________ mistakes.

2.________________________ Australia and New Zealand have _________ the same_________ spelling system, with very little local_________. Where British and American practices_________, Australia and New Zealand have _________ to follow British practice in most respects. This is_________ surprising, given the extent of immigration from Britain and continuing _________ and connections with the United Kingdom. But Australia has been relatively_________ to '-or' spellings.

_________ usage in Australia also strongly _________ the '-ise' spelling of words like 'apologise, authorise, characterise".

3._________________ English is not at all _________ in pronunciation. Britain itself _________ considerable_________ of pronunciation. What many people think of as _________ and_________ pronunciation - what is sometimes_________ to as BBC English or _________ English — is the accent of a very small _________. Known to phoneticians as_________, or RP for short, this way of pronouncing English was_________ through the_________ schools in England and thus became a pronunciation with

high social status. Although it_________ originally from southeastern England, it continues to be_________, not only because the minority who speaks it_________ highly_________ people but also because_________ of English pronunciation_________ in British dictionaries are often based on RP.

4. Physical_________ among the English-speaking countries, and the differences in the way that land has been_________ and_________, may be_________ in different vocabulary and different ways of using that vocabulary. The word '_________ ' refers to the large, _________ flat expanses of_________ land found in parts of North America. Britain simply does not have such _________. On the other_________, a '_________ ' is an area of higher ground, with poor______ covered with grass or heather or other low_________, which is a feature of some parts of Britain. _________ terrain in other countries is usually not _________ or_________ in the same way. The word '_________ ' is relatively common in Britain to describe a small river, but _________ in this_________ outside Britain. In_________ and North _________, small rivers are often called '_________ ', a word which in Britain_________ relatively long and narrow _________ from the sea. The word '_________ ' has come to be used in Australia and _________ to mean the more _________ settled parts of the country, away from the large cities, somewhat as British people speak of the '_________ ' or' _________.'

8. Translate the following texts into English:

а) Глобалізація і переклад

Бог змішав мови людям у Вавилоні, щоб вони не могли збудувати вежу. Так говорить Біблія, і вона ж стверджує, шо Святий Дух зійшов на апостолів пізніше, щоб вони проповідували різним народам нове вчення їхніми рідними говірками. Біблія не уточнює, скільки мов з'явилося при Вавилонському стовпотворінні; не вказує вона й того, скількома мовами спілкувалося людство в час зішестя Святого Духа на апостолів (вочевидь, цей день можна щороку відзначати як професійне свято перекладачів)-

Скільки мов сьогодні у світі? Скільки їх було при початках людської історії, якщо взагалі є резон шукати розмаїття у ще не народ­женій якості? З того, що "в почині було Слово" і "усе через Нього постало", випливає теза, що її підтверджено наукою: людину й люд­ство створила мова. Власне, як продукт діяльності мова сама є пам'яттю, вмістищем усієї історії, усіх людських шляхів, перехресть, розгалужень, об'їздів, переправ, глухих кутів, стежок і магістралей. При цьому всякий етимологічний словник вказує ще й на синтез мов, є історією перекладу та недоперекладу і свідчить про характер міжнародних контактів та непорозумінь — за участю тлумача чи без.

Скількома мовами говорив світ у ту чи іншу добу, наприклад, за Ісуса Христа чи 500 років тому? Таке питання цілком має сенс і тим більшу вагу, чим пильніше ми вдивляємося у вселенський поступ цивілізації і зокрема пробуємо осягти рух культури, який би був просто немислимий без перекладачів - зв'язківців і посередників, будівничих мостів взаєморозуміння, бджілок консолідації співпраці.

Принципове значення для теорії і практики перекладу має також прогноз. Яка кількість мов функціонуватиме на планеті Земля через два покоління, через 100, 300 і більше років? Адже саме визначення перекладу залежить від того, як ми розуміємо окремішність мови. А останнім часом воно дедалі більше впирається у проблему її ціліс­ності. Виявляється, що з'ясувати сутність перекладацького покли­кання не можна без урахування повноти ресурсу, структури й функцій мови, прискореної її зміни й розгалуженості на місцеві, професійні, стильові та соціальні підсистеми. А також без огляду на те, яким є тезаурус (фонові знання) носіїв мови перекладу. Скажімо, вся Ісландія чудово володіє англійською мовою. І хоча жоден іс­ландець не дійшов того стану самозречення, щоб говорити нею з іншим ісландцем, вона є частиною свідомості учасників діалогу, яка визначає обсяг і особливості розуміння ними багатьох речей...

Віталій Радчук

http://www.vesna.org.ua/txt/radchukv/03.html

b) Уроки «кельтського тигра»

Відгадайте загадку: яку країну вразив Голодомор, спричинений колоніальною політикою імперської метрополії? В якій країні націо­нально-визвольну боротьбу вело озброєне підпілля, а прибічники "братської дружби" з імперією виступали під гаслами сепаратизму, відділення окремих регіонів від власної Вітчизни? Яку країну заво­йовники зверхньо називали "окраїною"? Що це за країна, в якій час­тина національно-патріотичних сил підтримувала нацистську Німеч­чину, пов'язуючи з нею надії на визволення від імперських пут, а інша частина суспільства стояла на боці тих, хто боровся проти гітлеризму? Де спостерігався процес масової еміграції, викликаної злиднями і втратою надій на майбутнє? В якій країні підтиском імперії занепадала національна мова, а двомовність лише посилила цей процес до загрозливої межі? Де люди співають тужливих пісень навіть під час радісних свят? Думаєте, це — Україна? Помиляєтесь. Це — Ірландія.

Працюючи над книгою про глобалізацію, я зіткнувся з ірланд­ським феноменом: ще п'ятнадцять років тому Ірландію вважали економічною невдахою, ледве чи не країною "третього світу". І раптом —зсередини 1990-их — стрімкий злет, що вивів Ірландію в лідери Європейського Союзу за економічним розвитком, примушу­ючи світ дивуватися успіхам цієї колишньої британської провінції.

Історія Ірландії (так само, яки історія України, Польщі, Фінлян­дії, Грузії, Словаччини та інших країн) вчить, як нелегко здобувається незалежність країнами, що вийшли зі складу великих імперій, як непросто долається імперська великодержавна інерція метрополій.

Національне відродження Ірландії, що почалося наприкінці XIX ст., крім деанглізації й відновлення національної мови і звичаїв, згодом призвело до підготовки збройного повстання. Паралельно посилювався підтримуваний Лондоном рух "уніоністів" —_;тих, хто був відданий ідеям єдності Ірландії зі "старшим братом" *- Брита­нією. Особливо сильними були "уніоністи" в Ольстері — у таких індустріалізованих містах північного "ірландського Донбасу", як Белфаст і Лондондеррі.

24 квітня 1916 року розпочалося збройне повстання проти Бри­танії. Англійці утопили в крові цю погано підготовлену спробу домогтися незалежності Ірландії. Британський військовий суд у Дубліні у травні 1918 року засудив до страти 15 повстанців — тих, хто підписав Прокламацію про незалежність.

Але на цьому боротьба не припинилася: Ірландська республі­канська армія (ІРА) розпочала партизанську війну проти британського уряду (1919-1921 pp.). Під тиском ІРА, під акомпанемент пострілів і вибухів прем'єр-міністр Великої Британії Ллойд Джордж почав переговори, і 6 грудня 1921 р. сторони підписали англо-ірландську угоду: було проголошено Ірландську Вільну Державу, від якої й до сьогодні відділено Північну Ірландію як окрему політичну одиницю у складі Сполученого Королівства.

Прийнявши в 1937 р. Конституцію, парламентарії змінили назву Ірландської Вільної Держави на Ейре (Ірландія) і проголосили ірландську мову офіційною мовою країни. Щоправда, англійській було надано статус "другої офіційної", що на практиці призвело до поступової загибелі мови ірландської.

На жаль, усі спроби відновлення ірландської мови не дали ба­жаного результату. Газета "Айріш Таймз" 2002 року з гіркотою писала: "Абсолютним звинуваченням на адресу ірландського уряду є той факт, що при створенні Ірландської держави нараховувалося 250 тис. осіб, які вільно володіли ірландською мовою, у той час як тепер (при чисельності населення 4 млн. громадян) ця кількість коливається між 20 і 30 тис. осіб".

Незважаючи на зусилля уряду щодо обов'язкового вивчення ірландської мови в школах, видання журналів і книжок, транслю­вання ірландських телевізійних програм, відновлення ірландських назв населених пунктів, вулиць та установ, дублювання державних документів та інші заходи, рівень вільного володіння ірландською мовою зараз коливається у окремих графствах від 1 % до 8%. Менше 3% школярів вважають ірландську мову улюбленим предметом, по­силаючись на те, що вона "мертва", а її синтаксис, структура речень і словниковий запас абсолютно відрізняються від мови англійської, світової. Утрата ірландської мови через одне-два покоління стане культурною трагедією Європи монументального масштабу. Ситуація з ірландською мовою є грізною пересторогою для українців, хоча статус української мови в Україні незрівнянно вищий за кельтську і є предметом заздрості багатьох ірландців, треба пам'ятати, що конституційне визнання офіційної двомовності стане невблаганним кроком до знищення української мови, вигнання її на периферію державно-політичного життя країни.

Юрій ЩЕРБАК, Надзвичайний і Повноважний Посол України

http://macrua.livejournal.com/36132.html

с) На колір, на смак...

Дуже часто заморському гостеві подають страну, що становить гордість національної кухні. Поміркуйте самі, що подумали б амери­канці про заїжджого француза, котрий навідріз відмовився скуш­тувати домашнього яблучного пирога чи смачного, соковитого біфштекса? У нашій гастрономічній перебірливості часто винна не сама їжа, а те, що вона для нас незвична. Врешті-решт, із вигляду та консистенції бараняче око майже не відрізняється від устриці, а вже омар тим, хто його куштує вперше, може видатись істотою з фан­тастичного роману, тоді як ми, американці, спокійно вмочаємо його в розтоплений жир і відправляємо до рота.

До речі, в Саудівській Аравії бараняче око вважається делікатесом — яку Китаї суп із ведмежої лапи. Можливо, найоригінальніше ви­пробування щодо екзотичності наїдків випало на долю однієї спе­ціалістки з планування сім'ї, котру відрядила за кордон така собі міжнародна організація, що допомагає нужденним у всьому світі. Діло було в одній з африканських держав, де улюбленою національ­ною стравою — а, чесно кажучи, і єдиною їжею одинадцять місяців на рік -є ямс, солодка картопля. І треба ж було нашій мандрівниці потрапити туди саме в той дванадцятий місяць, коли горили виходять із джунглів і нападають на селянські поля. М'ясо горили, оскільки це єдине доступне в тих краях джерело протеїну, цінується зовсім не менше, ніжу нас хороший біфштекс, і дорогій гості, звісно, подали найкращий шматочок.

Підготовлено за матеріалами NEWSru.com та ИТАР-ТАСС

Кореспондент, net