Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів

Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність

Особливості генези індустріального суспільства у Франції

Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки

Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури

Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів

ПЛАН

МАНУФАКТУРНИЙ ПЕРІОД СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

ЛЕКЦІЯ 3

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні етапи господарської еволюції первісного суспільства.

2. Перелічіть фактори, що зумовили перехід від привлас­нюючого до відтворюючого господарства в період первісної доби.

3. Які ви знаєте країни східного рабства? Розкрийте його особливості.

4. Які галузі виробництва розвинули стародавні греки? Якого рівня досягли їхня торгівля, фінанси, кредит?

5. Назвіть основні причини та наслідки колонізації Ста­родавньою Грецією нових земель.

6. Чому господарство Стародавнього Риму називають кла­сичним?

7. Що вам відомо про римське сільське господарство, ремес­ло, внутрішню і зовнішню торгівлю?

8. В чому полягала суть колонату?

9. Якими були економічні причини занепаду античного рабовласницького суспільства?

 

 

3. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції (1566—1609 рр.)

Реферат: Становлення світового ринкового господарства

 

В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. їхньою передумовою була криза левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя у 1453 р. Континентальна торгів­ля теж занепадає. З XV ст. посилюється попит Західної Євро­пи на благородні метали, екзотичні товари, сільськогосподар­ську продукцію та деякі види сировини. Відчувалася нестача грошей у товарному обігу. Все це було спричинене збільшен­ням кількості людей, безпосередньо не пов'язаних із харчо­вим виробництвом, подальшим соціально-майновим розша­руванням та підвищенням рівня престижного споживання привілейованих та взагалі заможних верств.

Географічні відкриття були підготовлені господарськими і науково-технічними досягненнями. У Європі з'явилися нові типи кораблів (каравели, баржі), зросла їхня вантажність (від 500 до 2 тис. т), поліпшилися мореплавні характеристики. Було сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас. Був виданий географічний атлас.

Великим географічним відкриттям сприяв розвиток абсо­лютизму. Європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська, чиновників, двору. До далеких подорожей вабили мотиви на­вернення невідомих народів до християнства. Географічні пошуки мали велике значення для європейської торгівлі, най­головнішу роль у якій відігравала Індія. Ця країна з найдав­ніших часів доставляла Європі спеції, ліки, слонову кістку, тканини.

Перші експедиції, що поклали початок Великим географіч­ним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Успіш­ною була подорож 1497—1498 рр. португальця Васко да Гами,

який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлан­тичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспа­нією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Аме­рики в 1493—1496, 1498—1500, 1502—1504 рр. Першу навко­лосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519— 1521 рр.

Великі географічні відкриття мали важливе значення для господарства Західної Європи. Виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими землями і народами різної матеріаль­ної культури. Торгові шляхи перемістилися з Середземномо­р'я на океан. Зовнішня торгівля у XVI — XVIII ст. стала світо­вою. З американського континенту в Європу були завезені кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики. Європа віддя­чилася Новому Світові збіжжям, овочами і фруктами, різного роду тваринами. Почалося формування світового ринку, склад­ної макроцивілізаційної системи, основою якої були новоєвро­пейська цивілізація, і в яку поступово втягувалася Америка, Східна Європа з підвладними Росії просторами Євразії та африканський континент.

Небачений приплив до Європи благородних металів зумо­вив так звануреволюцію цін. Вона почалася насамперед в Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота і срібла. Зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, а на хліб — навіть у 5 разів, у Франції — в 2,3, а в Англії — у 2,5 раза. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінний ме­талів. Внаслідок революції цін найбільше збагатилися купці, що займалися посередницькою торгівлею, збільшилися прибут­ки промисловців. Прискорився перехід до мануфактурного ви­робництва.

Одним із результатів Великих географічних відкриттів було створення світової колоніальної системи. Найбільшими коло­ніальними державами спершу були Іспанія та Португалія. Дещо пізніше у світовий колонізаційний рух вступили Анг­лія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у мо­гутні колоніальні імперії. Нещадне пограбування колоніаль­них народів призвело до нагромадження величезних багатств у країнах Західної Європи.