Список творів

Творчій композиторський спадок

Нагороди за творчі заслуги

· Лауреат республіканської комсомольскої премії імені Островського (1978),

· Лауреат всесоюзного композиторського конкурсу,

· Заслужений діяч мистецтв України (1974),

· Народний артист України (1991).

Твори раннього періоду відрізняються експресивністю музичної мови та пошуком індивідуального стилю, композитор вільно використовував додекафонію. Переважають камерні твори.

У 70-80-і роки визначилося тяжіння композитора до масштабних музичних побудов, переважають симфонічні та вокально-симфонічні жанри (Концерт для хору, солістів і симфонічного оркестру «Сад божественних пісень» на вірші Г. С. Сковороди, опера-ораторія «Київські фрески», три концерти для оркестру), характерна філософська та громадянська тематика (теми Батьківщини, пам'яті, морального обов'язку).

Стилістика композитора включає поєднує різні жанрово-стильові пласти українського фольклору (дума, протяжна пісня, інструментальні награші) і національного професійного музичного мистецтва (знаменний розспів, кант, хорова культура бароко, стилістика Б. Лятошинського), з надбаннями класиків ХХ ст. (Г. Малер, Д. Шостакович, Б. Барток, І. Стравинський) та новітніми тенденціями, а також і масовими жанрами.

Універсальність музичної мови творів наступного періоду визначилась синтезом різних елементів сучасних композиторських технік (пуантилізму, алеаторики, сонористики)[3] у поєднанні із новотональною та новомодальною звуковисотною організацією, перетином різних стильових тенденцій (неокласицизму, необароко, неоімпресіонізму, джазової лексики). В образній сфері посилюється трагічне начало та актуалізується тема покаяння (Концерт № 3 «Голосіння», Концерт-триптих для оркестру), по-новому зазвучала пантеїстична тема («Music from Waterside»).

Для симфонічного оркестру

· симфонії — № 1 «5 пісень про Україну» (1974), № 2 (1977),

· концерти для оркестру — № 1(1981),№ 2(1986),№ 3(1989)

· «Присвячена Жовтню» (симфонічна прелюдія, 1977)

· Тріумфальна увертюра (1980)

· балет «Героїчна симфонія»(1982)

Для хору (голосу) та симфонічного оркестру

· «Сад божественних пісень» на вірші Г.Сковороди для хору, солістів та симф. оркестру (1971)

· «Vivere memento»(«Пам'ятай жити»)на вірші І.Франка для баса і симфонічного оркестру(1970)

· «Мій рідний Донбас»(1980)

· «Київські фрески» опера-ораторія на вірші Б.Олійника для солістів, хору та симф. оркестру

· «Молитва Катерини» на вірші К.Мотрич для чтиці, дитячого хору та симф. оркестру (1993)

· «Ювілейна кантата» на вірші М.Руденка для солістів, хору та симф. оркестру

Для інструментів та симфонічного оркестру

· концерти для фортепіано з оркестром — № 1(1968),№ 2(1971),№ 3 «Голосіння»(2000)

· 5 музичних моментів для ф-но з оркестром (1999)

· концерт для віолончелі з оркестром (1968)

Для естрадного оркестру

· Квінтет (1966)

· Український сувенір (1980)

· «Святковий Київ» (1980)

· «Симфонія праці» (1981)

Для камерного оркестру

· Симфоніетта для струнних (1967)

· Симфонія № 3 для струнних

· Концертіно для камерн. оркестру (1970)

· Концерт-триптих для струнних (1996)

· Віо-серенада (2000) для струнного оркестру

Для голосу та інструментів

· «Три українські пісні» для хору та фортепіано(1969)

· «Пастелі» вокальний цикл на слова П.Тичини для сопрано і ф-но (1970)

· «З пісень Хіросіми» цикл на вірші Е.Йонеди для сопрано і флейти

· «Повісті» вокальний цикл на тексти А.Куліча для барітону і ф-но (1975)

· «З лірики М.Рильського» цикл пісень для мецо-сопрано і ф-но (1976)

· «На березі вічності» цикл пісень на вірші Б.Олійника

· «Мати» цикл на вірші Б.Олійника для голосу та фортепіано

Камерні твори

· Сонати для віолончелі і ф-но — № 1(1968),№ 2(1972)

· «Ліричні сцени» для скрипки і ф-но(1970)

· концертна сюїта для скрипок(1973)

· Струнний квартет(1973)

· Концертний дивертисмент для 6 виконавців(1975)

· Експромт для альта і ф-но (1976)

· «Диско-хоровод» для кларнету і ф-но (1981)

· Концертино для 9 виконавців (1983)

· Про що співає річка для 7 виконавців (1993)

· «Інтродукція та колізія» для 2 скрипок та ф-но (1993)

· «музика з вотерсайду» для флейти, кларнету, скрипки, ф-но та ударних (1994)

Для інструментів соло

· Сонатина для фортепіано (1967)

· «Музика» для скрипки соло (1972)

· 24 прелюдії для ф-но (1976)

· «Вальс» для альта соло (1982)

Музика до кінофільмів

· «Вулиця тринадцяти тополь» (1969),

· «Комісари» (1970),

· «Земні та небесні пригоди» (1974),

· «Острів юності» (1976),

· «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979),

· «Житіє святих сестер» (1982),

· «Без року тиждень» (1982, т/ф),

· «Тепло студеної землі» (1984, 2 с),

· «Іванко і цар Поганій» (1984, т/ф),

· «Чудеса в Гарбузянах» (1985, т/ф),

· «Поранені камені» (1987, т/ф, 3 с),

· «Шлях до пекла» (1988),

· «Із житія Остапа Вишні» (1991),

· «Партитура на могильному камені» (1995),

Музика до мультфільмів:

· «Була у слона мрія» (1973),

· «Півник і сонечко» (1974),

· «Ниточка і Кошеня» (1977),

· «Різнокольорова історія» (1987),

· «Різдвяна казка» (1993),

· «На полі крові. Акеїсіата» (2001) та ін.

Рекомендована література:

1. Архімович Л., Каришева Т., Шеффер Т., Шреєр-Ткаченко О. Нариси з історії української музики: у 2-х ч.. — К., 1964.

2. Історія української радянської музики: Музична культура Радянської України. / Л.Б Архімович, Н.І. Грицюк та ін. — К. : Музична Україна, — 1990. 296 с.

3. Савченко В. Наш Дзержинск. — Донецк : «Промінь», 2008 — С. 405-407.

4. Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 286.

5. Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 237.

6. Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004.

7. Союз композиторов Украины. — К., 1984. — С. 100-101.

[1] Ця пісня була першим на Україні відгуком на смерть вождя і прозвучала вже 22 січня 1922 р. на траурному мітингу в Одеській консерваторії.

[2] Асоціа́ція суча́сної му́зики (АСМ) — об'єднання професійних композиторів і музикантів-виконавців ліберально-просвітницького спрямування, що діяло у 1926—1929 роках як лабораторія при київській майстерні композиторів Музичного товариства імені Миколи Леонтовича (у 1928—1929 роках — у складі Всеукраїнського товариства революційних музикантів). АСМ ставила за мету пропаганду, вивчення нових надбань і практичне засвоєння жанрово-стильових новацій світової академічної музики — передусім західноєвропейської та російської. Серед членів АСМ були Борис Лятошинський (голова), Ігор Белза, Михайло Вериківський, Матвій Гозенпуд, Федір Надененко, Микола Радзієвський, Лев Ревуцький, Маркіян Фролов. У 1926 — на початку 1928 року АСМ щонеділі влаштовувала закриті, а від 1928 року — відкриті публічні концерти.

Асоціацію було ліквідовано під тиском політичних обставин.

[3] Пуантилізм (фр. pointiller — писати крапками) В музиці — один з методів композиції ХХ ст., при якому музичний твір створюється з окремих звуків, розділених паузами та/або стрибками. Родоначальник — А. Веберн. Найбільшого поширення пуантилізм набув в 1950—1960 роках.