Інтегрований підхід до проектування технології образотворчої діяльності

Мистецтво є інтегрованою моделлю Світу і Людини в ньому, тому мо­жемо визнати його основою проектування оригінальної моделі образо­творчої діяльності дошкільнят та інтегрованої педагогічної технології су­проводження цієї діяльності.

У дітей рано складається власна «картина світу». Вона не є доскона­лою, але є цілісною. Цю цілісність треба зберегти. Шлях до цього ми бачи­мо у розвитку художньо-образного асоціативного мислення та вміння ба­чити навколишнє життя очима художника. Необхідно розвивати вміння бачити реальне життя. «Ялинка, берізка, небо і земля можуть бути різного кольору і різної форми, — зазначає Б. Йєменський, — це означає, що не слід давати схему, яку дитина буде повторювати все життя. Шлях радості, творчого мислення, який задано, не породжує здатності бачити, а навпаки — приводить до отупіння зору, мислення і таке інше. Це найбільша небезпе­ка. Треба відходити від схем, які нав'язуються дорослими і в кольорі, і в формі, в умінні радісно, як художник, сприймати навколишній світ. Цьо­го вчити не просто. Необхідно спочатку вчити вихователів».

Зверніться ще раз до книжки Б. Йєменського «Мудрість краси». Там ви знай­дете відповідь на запитання: «Як художник дивиться на світ ?» Так само, як дивиться на світ дитина. Художника вирізняє дитячий, наївний погляд на світ. Він його бачить ніби вперше, і тому звичні речі постають ніби з іншого боку, якого люди не бачать.

Поставте собі мету: необхідно навчитися розвивати саме таке бачення світу в дитини, не засмічене жодними стереотипами, і починати з дитячого сад­ка, «із самого ніжного віку» (Б. Неменський).

Видатний педагог В. Сухомлинський вважав, що дитинство — це що­денне відкриття світу, і треба зробити так, щоб це відкриття стало насам­перед пізнанням природи, людини і Вітчизни, щоб у дитячий розум і серце входила краса справжньої людини, велич і ні з чим незрівнянна краса природи й Вітчизни. Він вважав, що в навколишньому світі ознайомлю­вати дітей з кожним предметом треба у його зв'язках з іншими, «відкрити його так, щоб фрагмент життя заграв перед дітьми усіма барвами весел­ки». Цим відновлюється природний процес пізнання світу дитиною.

Прочитайте роботи В. Сухомлинського (наприклад: «Серце віддаю дітям», «Школа радості») і ви зрозумієте можливість інтегрованого підходу в про­ектуванні педагогічної технології образотворчої діяльності дітей. Поліфункціональність мистецтва в соціумі відкриває значні можливості для використання сучасного інтегрованого підходу щодо проектування педагогічної технології образотворчої діяльності. Поняття «інтеграція» має своєрідне тлумачення в енциклопедіях та словниках, науково-методичних джерелах.

Перегляньте словники (наприклад: Философский энциклопедический словарь. М., 1983; Социологический словарь. Минск, 1991; Словарь иностранных слов. — М., 1987) і занесіть термін у свій «Словничок професійних термінів».

З особливостями інтегрованого навчання ви ознайомилися, вивчаючи курси «Педагогіка» і «Дошкільна педагогіка». Інтеграцію в навчанні розу­міємо як підкорення єдиній меті виховання і навчання однотипних час­тин та елементів змісту, методів і форм у межах освітньої системи (тут — дошкільної).

Поняття «Інтеграція» в системі дошкільної освіти стосовно організації образотворчої діяльності може мати кілька значень:

• значення мети (соціалізація дитини, гармонізація стосунків «Я—світ». Інтегрувальний чинник: поліфункціональність мистецтва);

• значення засобу освіти (знаходження загальної платформи зближен­ня сфер життєдіяльності дітей. Інтегрувальний чинник: мистецтво);

• значення результату (комплексний розвиток усіх сфер особистості. Інтегрувальний чинник: краса).

Поняття «педагогічна технологія» інтегрує зміст і структурування ма­теріалу, який виноситься у сферу особистісно-розвивального спілкуван­ня педагога з дитиною, форми та методи педагогічної взаємодії.

Можна говорити і про рівні інтеграції змісту:

• Внутрішньодіяльнісна інтеграція (має високий ступінь інтегрування змісту, оскільки вихідна проблема (створення образу) зберігається, роз­ширюються й поглиблюються знання, пов'язані з нею, розгортається про­цес пізнання).

• Міждіяльнісна інтеграція (має нижчий ступінь інтегрування змісту, оскільки періодично містить матеріал з інших видів діяльності, зберігається самостійність кожного виду і постає як ціле).

• Міжсистемна інтеграція (має високий ступінь інтегрування змісту, оскільки поєднує в ціле зміст усіх сфер життєдіяльності дитини за верти­кальним принципом зі змістом додаткової освіти).