Засоби інтерфейсу введення і виведеня інформації в АІС

Одним з найважливіших видів автоматизованої інформаційної діяльності є обмін даними між її перетворювачами, пристроями та каналами передачі, запам'ятовуючими пристроями і людиною. Для технічних пристроїв обмін даними пов'язаний з проблемою інформаційної сумісності чи мобільності, яка розв'язується з допомогою комп'ютерного інтерфейсу.

Інтерфейсом називають сукупність апаратних і програмних засобів, які забезпечують виконання функцій обміну даними між різними пристроями і компонентами в комп'ютерах, операційних системах та мережах. Виділяють ряд рівнів інтерфейсу, зокрема внутрішньомашинний, міжмашинний, людино-машинний, периферійних пристроїв, міжсистемний, міжмережний, серед яких особливо складним є людино-машинний інтерфейс. Це пов'язано з наявністю серйозних відмінностей в алфавіті та мові подання інформації, способах і засобах її введення, виведення та сприйняття, організації пам'яті в комп'ютері, інтелектуальних рівнях людини та обчислювальної системи.

Введення інформації. Процес введення інформації в комп'ютер завжди виділяється високою трудомісткістю, низькою продуктивністю, значним рівнем внесення помилок, складною технологією формування машинних носіїв інформації та їх контролю. Ввести інформацію в комп'ютер можна лише з допомогою спеціальних пристроїв (див. схему), причому із пристроїв введення не тільки вводяться дані, а й здійснюєтьсякерування комп'ютером, обчислювальним процесом, видаються.

Пристрої введення інформації
Традиційні Цифрові Клавіші мовного та оптичного введення Перспективні
Введення з перфокарт Клавішне введення Мовне введення Сенсорне введення
Введення з магнітної стрічки Маніпулятор”мишка” Фотозчитування Лазерне зчитування
Введення з перфострічок Цифрові планшети, диджитайзер Скануюче введення Введення від біострумів мозку
Введення з магнітних карт Стенографічне введення    
Введення з телетайпа Сенсорне введення    
Введення з електрофікованої друкарської машини і термінала      

Схема. Пристрої введення інформації

Для сучасних персональних комп'ютерів розрізняють клавішне, мовне, скануюче, сенсорне та графічне введення інформації.

Найуніверсальнішим і найуживанішим залишається поки що клавішне введення, що поєднує в собі функції введення та управління інформацією, процесом її обробки та функціонуванням апаратних і програмних засобів.

Пристрої мовного введення інформації оцінюються за трьома основнимипараметрами;

- можливістю розпізнавати природну мову або окремі слова, що штучно розділяються паузами (здебільшого певними командами);

- ступенем залежності від конкретного диктора, тобто на залежні та незалежні від диктора;

- обсягом словника.

Скануюче введення інформації в обчислювальних системах тісно пов'язане з можливістю оперативного введення текстових і графічних документів, сформованих на паперових носіях. Після скануючого оптичного введення документів вони описуютьсяцифровим кодом, який аналогічний тій формі, що утворюється під час введення даних з клавіатури. Такого типу пристрої можуть застосовуватися не тільки для введеннятекстової та графічної інформації з документів, а й для розв'язування інших задач організаційного управління, зокрема: контролю та виконання доручень обробки листів, виконання облікових функцій, введення ідентифікаційних карток.

Сенсорне введення інформації базується на використанні сенсорного екрана, з якого здійснюється безпосереднє введення даних. На екрані монітора висвічується прямокутна координатна сітка, кожній точці якої відповідає певна функція. Під час ідентифікації точок комп'ютер виконує цю функцію. Такий тип введення інформації особливо часто застосовується для організації ефективного діалогу з некваліфікованими користувачами, зокрема в системах з інтелектуальним графічним інтерфейсом.

Графічне введення інформації передбачене здебільшого для непідготовленого користувача, який працює з графічним дисплеєм.

Виведенні інформації. Цей процес під час роботи з комп'ютером може бути виконаний двома способами: пристрої виводять користувачу результати роботи комп'ютера у вигляді м'якої копії інформації, тобто відображення її на екрані дисплея, або у вигляді твердої копії, тобто друкованого тексту, рисунка чи графіка.