Режими автоматизованої обробки інформації
Режими роботи ЕОМ визначають залежно від можливостей доступу користувача до машинних ресурсів й особливостей організації програмного та технічного забезпечення. Розрізняють такі режими оброблення інформації в АІС: пакетний, телеобробленя, інтерактивний (або діалоговий), реального часу, розподілу часу.
Пакетний режим: суть його полягає у послідовному виконанні наявної сукупності програм обробки даних, оформлених у виді пакета завдань, під керівництвом деякої операційної системи. За такого режиму користувач немає доступу до машинних ресурсів. Його викристовують за централізованого оброблення внформації, в спеціальному підрозділі – інформаційно-обчислювальний центр.
Режим пакетного оброблення інформації передбачає введення всієї необхідної інформації (проаграм, даних) в обчислювальну систему до початку розв’язування задачі й оброблення інформації згідно із заданим алгоритмом перетворення. Одначасно відповідно до технологій оброблення інформації здійснюють контроль і корекцію даних, формування вихідних файлів даних.
Основна мето пакетного режиму оброблення інформації – мінімізувати час розв’єязання заданого потоку задач завдяки безперервному їх обробленню.
Всі задачі, розв’язуються в пакетному режимі мають такі властивості:
- алгоримт розв’язування задачі повністю формалізований і процес її розв’язування не вимагає втручання користувача;
- наявний великий обсяг вхідних і вихідних даних, більшість яких зберігається на магнітних носіях у вигляді пакету завдань;
- розрахунок виконується для переважної більшості записів вхідних файлів;
- задача розв’язується тривалий час через велику кількість даних і складність розрахунків;
- розв’язування задач здійснюється з певною періодичністю.
Режим телеоброблення інформації: його застосовують за необхідності оперативної взаємодії користувача з ЕОМ у процесі оброблення інформації, що надходить від віддалених абонентів. У цьому режимі користувач дістає безпосередній доступ до машинних ресурсів.
Системи телеоброблення інформації працюють у двох режимах: реального часу (такі системи називаються активними) і віддаленого пакетного оброблення. В останньому випадку передбачають введення первинних даних з віддаленого термінала користувача по каналах зв’язку в ЕОМ, розв’язання задачі на ЕОМ і видача результатів на термінал користувача.
Інтерактивний (діалоговий) режим: за такого режиму користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів, а обробка інформації ведеться у вигляді діалогу. Користувач безпосередньо бере участь в реалізації процесу оброблення даних на ЕОМ.
Для такої технології обробки даних забезпечується:
1. безпосереднє поєднання людини і обчислювальної системи, використовуючи передачу і прийняття повідомлень через локальний чи віддалений термінал;
2. пошук потрібних користувачеві даних або програм;
3. швидка обробка обчислювальною системою прийнятих повідомлень і передача результатів обробки користувачеві;
4. активна дія користувача на хід і порядок виконання технологічних операцій обробки даних.
Центральним моментом цієї технології є організація діалогу користувача з комп’ютером, в ході якого користувач інформується про стан розв’язуваної задачі і має можливість активно впливати на хід обчислювального процесу.
Режим “діалог” передбачає багаторазове надходження запитів користувача в систему. На кожний запит видається відповідь чи зустрічний запит. Щоб мова спілкування між користувачем та комп’ютером була зрозумілою обом сторонам, вони повинні мати спільний тезаурус (мова понять і відношень між ними). Чим ширший і різноманітніший тезаурус, тим вищий рівень інтелекту спілкування, але разом з тим вищі вимоги ставляться до програмного забезпечення і параметрів комп’ютера (розрядність, швидкодія, обсяг пам’яті).
Режим реального часу: даний режим використовується в управлінні складними економічними об’єктами. Даний режим використовують для управління швидкоплинними процесами (наприклад, передачею та обробленням банківської інформації в глобальних міжнародних мережах). Важливою характеристикою, яка визначає область застосування режиму реального часу, є швидкість (час) реакції системи управління на зміну стану керованого об’єкту. З тієї точки зору виділяють автоматизовані системи управління з високим, середнім та низьким ступенями реакції. До автоматизованих систем з високим рівнем реакції віносять такі, у яких час прийому, обробки і доведення результуючої інформації до споживача складає секунди, а той частки секунд. Для класу систем із середнім ступенем реакції цей час складає десятки секунд або хвилин. В системах з низьким ступенем реакції час на обробку інформації складає хвилини або години, а сам процес збирання інформації може тривати декілька днів.
Режим поділу часу: в цьому реживі до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм, а оброблення інформації здійснюється так, що в користувача створюється враження монопольного володіння машинними ресурсами. Для реалізації такого режиму потрібне спеціальне ПЗ.