Транквілізатори

Медичні препарати та антигельмінтні препарати

Інгібітори плісені

Відомо, що понад 100 видів плісені може виростати на кормах. Біля 20 з них виділяють токсичні мікотоксини. Найнебезпечніший – афлотоксин, який є канцерогеном. Жуйні краще переносять забруднення кормів мікотоксинами, ніж моно гастричні. А курчата менш чутливі ніж каченята, індиченята, гусята та фазанята. Риба- найбільш чутлива. Для попередження розвитку грибків та плісені використовують пропіонову та собінову кислоти. Знизити токсичність уражених афлатоксином кормів можна ультрафіолетовим опроміненням та обробкою кормів аміаком під тиском).

Це добавки, які містять лікарські речовини. Найчастіше застосовують кокцидіостатики- для попередження кокцидіозів, антигельмінтні препарати – для боротьби з глистами. Використовують також препарати для лікування тимпанії. Хлорид амонію – для попередження утворення сечокамяної хвороби, етилендиаміндигідройодид- для лікування виразок кінцівок та мяких тканин).

Широко застосовуються у птахівництві з метою заспокоєння при транспортуванні, зменшення випадків канібалізму, при цьому використовують аспірин, резерпін, етиленгліколь).

 

1.1.6.3. Ферментні препарати. Загальна характеристика, одержання та принципи застосування у тваринництві

Загальна характеристика. Ферменти або ензими походять від слова бродіння, закваска. Це біологічні каталізатори білкової природи, які утворюються в живих клітинах і мають здатність прискорювати хімічні процеси в організмі.

У 1814 р російський вчений К. Кірхгоф відкрив у солоді амілазу, під впливом якої крохмаль перетворюється на мальтозу, пізніше іншими вченими у шлунково-кишковому тракті були виявлені пепсин, амілаза, ліпаза, трипсин.

Далі була встановлена участь у ферментних реакціях, як коферментів багатьох вітамінів. У 1955 р було здійснено синтез РНК під впливом ферменту полінуклеотидфосфорилази. У 1958 р була виділена полімер аза, під впливом якої синтезується ДНК. У 1976 р був синтезований ген із 196 нуклеотидів.

Біосинтез молекули ферменту відбувається у кожній клітині організму і складається з тих самих етапів, що й біосинтез звичайного білка (транскрипція ДНК у іРНК, далі проходить у рибосомах трансляція іРНК з утворенням спочатку ферментного білка, а далі активної форми ферменту.

Одержання. Матеріали для добування ферментів є органи і тканини тварин і рослин, травні соки, клітинна маса мікроорганізмів. Щоб виділити фермент, слід зруйнувати клітини, очистити від домішок. Свіжий матеріал зберігають при температурі -20С. Матеріал подрібнюють різними методами: розтиранням з піском в ступці, гомогенізатором, ультразвуком тощо. Для добування екстракту як розчинники використовують: воду, буферні та фізіологічні розчини, гліцерин, органічні розчинники.

Застосування в тваринництві. В тваринництві використовують препарати пептидогідролаз для розм’якшення шкіри та хутра забитих тварин та підвищення їх якості. Лізоцим використовують як консервант молока та ікри осетрових риб, глюкозооксидозу- як анти окисник при зберіганні м»яса, фруктових соків.

У медицині та ветеринарії широко використовують ензимодіагностику (лужна фосфатаза в крові є індикатором захворювань печінки, при інфаркті в крові зростає вміст амінотрансфераз і альдолази, зменшення пероксидази в слизу піхви свідчить про охоту тварини).

Багато ферментів застосовують з терапевтичною метою. Так, препарат трипсину з антибіотиками використовують для лікування виразок, фурункулів. Панкреатичну ДНКазу – при лікуванні респіраторних захворювань. Гіалуронідазу – для прискорення всмоктування різних лікарських засобів, які вводять підшкірно, а також її використовують для розсмоктування гематом, ексудатів. Для руйнування тромбів використовують фібринолізин.