Класифікація АСУ ТП
Основні функціональні можливості АСК ТП.
При створені АСК ТП повинна бути визначена конкретна мета її функціонування і роль яку вона виконує в загальній структурі керуванням підприємством.
Досягнення поставленої мети і виконання заданої ролі АСК ТП здійснюється при допомозі виконання сукупності таких основних функцій: інформаційно-обчислювальних, керуючих.
До інформаційно-обчислювальних функцій відносять:
1) збирання, первинне математичне оброблення і зберігання технічної і технологічної інформації;
2) непрямі вимірювання параметрів процесу і стану технологічного обладнання;
3) сигналізація про стан технологічного процесу технологічного обладнання;
4) розрахунок техніко-економічних і експлуатаційних показників технологічного процесу і роботи технологічного обладнання;
5) приготування інформації для вищих і суміжних систем і рівнів керування;
6) реєстрація параметрів ТП, стану технологічного обладнання і результатів розрахунків;
7) контроль і реєстрація відхилень параметрів процесу і стану обладнання від заданого;
8) аналіз спрацювання блокування і захист технологічного обладнання;
9) діагностування і прогнозування ходу технологічного процесу, стану технологічного обладнання і комплексу технічних засобів АСУ ТП.
10) Оперативне відображення інформації і рекомендації ведення технологічного процесу і керування технологічним обладнанням.
11) Виконання процедур автоматичного обліку інформацією з вищими і суміжними системами керування.
До керуючих функцій відносять:
1) Регулювання окремих параметрів ТП.
2) Однотактне логічне керування (виконання блокувань, захист системи).
3) Каскадне регулювання.
4) Багатозв’язане регулювання.
5) Виконання програмних і логічних операцій дискретного керування процесом і обладнанням.
6) Оптимальне керування ТП в цілому з адаптацією системи керування.
За характером виробництва (ТП):
Неперервне виробництво:
- визначається функціонуванням технологічного обладнання;
- керування зводиться до оптимізації технологічних режимів.
Дискретне виробництво:
- визначаєтьсяматеріальними потоками, які є неоднорідні і мають складну структуру;
- керування має чітко організаційно-технологічний характер;
- в загальному випадку вони включають операції: заготівельні і збираючі.
Задачі керування виробництвом можна показати у вигляді ієрархічної системи, на нижньому рівні якої знаходяться задачі оптимізації технологічних режимів виробничих ланок, а наступні рівні утворюють задачі оперативного розподілу (диспетчерування) матеріальними потоками і задачі оптимального планування виробництвом.
Неперервне виробництво відрізняється тим, що матеріальний потік, який проходить через технологічне обладнання отримує там в кожний момент часу зміни своїх властивостей, є нерозривним.
В дискретному виробництві перетворення вхідних компонентів протікає циклічно і готова продукція випускається партіями. Кожний цикл одержання вихідного продукту або партії включає час, який затрачується на приведення технологічного обладнання в початковий стан. На протязі того часу обладнання простоює і ці втрати є незворотні.