Специфічних грунтів.

Виробки при вишукуваннях в районах розповсюдження

Виробки при обстеженні існуючих фундаментів.

Та навантажень на них.

Глибина виробок в залежності від типу фундаментів

 

Будівля на стрічкових фундаментах Будівля на окремих опорах
Навантаження на фундамент кН/м (кількість поверхів) Глибина виробки від підошви фундаменту, м Навантаження на опору, кН Глибина виробки від підошви фундаменту, м
До 100 (1) 4-6 До 500 4-6
200 (2-3) 6-8 5-7
500 (4-6) 9-12 7-9
700 (7-10) 12-15 9-3
1000 (11-16) 15-20 11-15
(більше 16) 20-23 12-19 18-26

 

Вимоги щодо глибини виробок на трасах лінійних споруд такі ж, як і на будівельнихмайданчиках.

 

Для обстеження грунтів основ фундаментів існуючих будівель і споруд при їх реконструкції і технічному переоснащенні використовують шурфи і свердловини.

При детальному обстеженні фундаментів розвідувальні виробки розміщують:

· в кожній секції споруди не менше двох (в найбільш навантаженому місці і в не навантаженому);

· на ділянках з найбільшими деформаціями фундаментів і надземних конструкцій;

· в місцях передбачуваного встановлення додаткових опор, розвитку підземного господарства, збільшення навантаження на існуючі фундаменти.

Глибина шурфів приймається на 0,5...1м нижче за підошву розкриваного фундаменту. Якщо шурф розкрив шар дуже стисливого грунту (мул, торф, штучні і т. ін.), його треба добурити свердловиною на повну потужність або до глибини, на якій він не буде впливати на стійкість фундаменту.

Розміри шурфа в плані слід приймати мінімальними, але такими, щоб була можливість огляду та замірів фундаменту, відбору монолітів грунту.

В межах найзавантаженіших ділянок для визначення ширини підошви фундаменту шурфи слід влаштовувати з двох боків стіни. В будівлях з підвалами шурфи краще проходити з боку підвалу.

Свердловини звичайно розміщують по периметру будівлі, не менше як 2...3 на секцію (будівлю).

Проходку виробок слід супроводжувати заходами для охорони грунтів основи і існуючих фундаментів від порушення їх структури і стану атмосферними та іншими явищами (замочування, промерзання, вимивання, розпушення).

 

Специфічними називають грунти, особливі (специфічні) за складом, станом і властивостями – просадкові, засолені, штучні, елювіальні, здатні до набрякання та ін. При проведенні інженерно-геологічних вишукувань в районах розповсюдження таких грунтів до технічного завдання слід внести деякі додаткові вимоги, пов`язані з необхідністю визначення границь розповсюдження, потужності, складу, стану, умов залягання та інших характеристик специфічних грунтів.

Розвідувальні виробки розміщуються густіше , особливо в місцях максимального прояву специфічних властивостей, з урахуванням вивчення характерних для таких грунтів форм рельєфу.

Частину гірських виробок слід проходити у вигляді шурфів та дудок з метою детальнішого вивчення інженерно-геологічної будови основи, умов залягання та відбору зразків-монолітів грунту для лабораторного дослідження.

На ділянках розповсюдження специфічних грунтів розвідувальні виробки слід проходити на повну їх потужність, або до глибини, де наявність таких грунтів не буде впливати на стійкість будівель і споруд, що проектуються.

При значній потужності товщі специфічних грунтів допускається добурювання шурфів і дудок свердловинами з відбором монолітів ґрунтоносами. На стадії передпроектної документації і техпроекту всі виробки повинні задовольняти ці вимоги, а на стадії робочої документації – не менше 50% виробок.

Усі гірничі виробки після закінчення робіт ліквідуються шляхом їх засипання з трамбуванням чи тампонуванням глиною або цементним розчином.