Збір, аналіз та узагальнення даних про природні умови району(ділянки) будівництва

Види робіт на різних стадіях інженерно-геологічних вишукувань.

Сучасні інженерно-геологічні дослідження являють собою певну систему – порядок вивчення інженерно-геологічних умов територій, раціональне використання геологічного середовища та його охорони. Ця система передбачає виконання інженерних вишукувань за планом, в певній послідовності, у відповідності зі стадіямі проектування споруд.

На кожній стадії вишукувань слід вирішувати певні геологічні задачі, пов’язані з вивченням комплексу природних єлементів, які визначають інженерно-геологічні умови значних територій або будівельного майданчика. Для вирішення цих задач застосовують з необхідною детальністю певний комплекс геологічних робіт і відповідних методів досліджень.

Теоретичною основою інженерних вишукувань є вчення: про історію геологічного розвитку території; про формування властивостей гірських порід; про закономірність розповсюдження підземних вод, їх режим та продуктивність; про причини, умови та динаміку розвитку геологічних процесів; про критерії, що характеризують закономірність розповсюдженя неоднорідності та мінливості інженерно- геологічних умов території.

До складу інженерно-геологічних вишукувань входять:

1. Збір, аналіз та узагальнення данних про природні умови району (ділянки) будівництва, включаючи матеріали вишукувань минулих років;

2. Інженерно-геологічна рекогносцировка;

3. Інженерно-геологічна зйомка;

4. Інженерно-геологічна розвідка.

Повне місце в системі вишукувань займає паспортизація споруд, тобто обстеження у зв’язку з їх реконструкцією, розришенням, надбудовою, відновленням або в зв’язку з появою та розвитком деформацій або порушенням стійкості.

Важливим видом робіт є експертиза інженерно-геологічних матеріалів, в задачі якої входить укладання висновків: щодо програм та проектів інженерно-геологічних досліджень; щодо матеріалів та звітів, наданих для обгрунтування проектів; щодо оцінки інженерно-геологічних умов будівництва; відносно причин деформацій, аварій споруд та необхідних інженерних заходів для забезпечення стійкості споруд, безпечного ведення будівельних та гірничих робіт та ін. Обовязковими на всіх стадіях інженерних вишукувань є організаційні та ліквідаційні роботи.

Ці роботи виконують на всіх стадіях вишукувань з метою розробки робочої гіпотези про інженерно-геологічні умови району, визначення категорії складності цих умов, обґрунтування напрямку вишукувань, необхідного складу робіт, оптимальних обсягів та раціональних методів їх виконання.

Зібрані дані використовуються:

а) при складанні звітів про інженерно-геологічні умови для обґрунтування проектування об’єктів будівництва, в тому числі і без виконання польових робіт;

б) при складанні програми вишукувань;

в) для формування фондів територіальних вишукувальних організацій в зонах їх діяльності.

Збір, вивчення та узагальнення даних слід виконувати в такій технологічній послідовності.

Для складання робочої гіпотези про інженерно-геологічні умови району в цілому, порівняльної оцінки ділянок можливого розміщення об’єктів, визначення категорії складності інженерно-геологічних умов виконання робіт слід збирати матеріали регіонального характеру: загальні відомості про клімат та економіку району, фізико-географічні дані, звіти про виконання геологічних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних дрібномасштабних зйомок усього району, а також ділянок можливого розміщення об’єкта, що проектується.

Одночасно із збиранням матеріалів регіонального характеру на кожен із можливих варіантів розміщення об’єктів складають картотеку матеріалів вишукувань минулих років. В ній необхідно вказати межі території, на якій виконувались роботи, характер роботи, обсяг окремих видів робіт, основні результати, висновки щодо інженерно- геологічних умов будівництва, місця зберігання звітних матеріалів.

Особливу увагу слід звертати на збір матеріалів, що характеризують розповсюдження, умови залягання та фізико-механічні властивості специфічних грунтів, а також умови виникнення та причини розвитку несприятливих фізико-геологічних процесів.

Для обґрунтування необхідності виконання геофізичних досліджень слід оцінити геофізичну вивченість території з використанням матеріалів, що характеризують геологічну будову та літологічні особливості розрізу.

При вишукуваннях слід збирати, аналізувати та використувати:

· технічні звіти (висновки) про інженерно-геологічні вишукування, гідрогеологічні та геофізичні дослідження і стаціонарні спостереження;

· фондові матеріали геолого-знімальних робіт, регіональних досліджень і режимних спостережень;

· звіти про обстеження будівель та грунтів основ;

· інженерно геологічні, геоморфологічні, гідрогеологічні, мерзлотні та інші карти і пояснювальні записки до них;

· аерокосмоматеріали;

· дані про результати польових і лабораторних випробувань грунтів, прояв і активність геологічних процесів;

· звіти про науково-дослідні роботи і науково-технічну літературу та ін.

Слід безпосередньо використовувати фактичні матеріали вишукувань минулих років, що були виконані в межах будівельного майданчика і в прилеглій зоні. Ширина прилеглої зони приймається рівною відстані між виробками відповідного масштабу інженерно-геологічної зйомки і залежить від категорії складності інженерно-геологічних умов.

Термін використання фактичних матеріалів вишукувань минулих років слід встановлювати з урахуванням зміни геологічного середовища. В разі необхідності розробки прогнозу зміни рівневого режиму ґрунтових вод та гідрогеологічного обґрунтування захисних заходів, слід провести збір, вивчення і узагальнення матеріалів, що характеризують: розповсюдження і умови залягання водоносних горизонтів, їх взаємозв’язок; взаємозв’язок ґрунтових та поверхневих вод; фільтраційні властивості водонасичених грунтів та грунтів зони аерації, закономірності коливання рівня підземних вод; ступінь порушеності природного рівневого режиму і фактори, що призвели до цих порушень; умови живлення і розвантаження водоносних горизонтів; щільність і тип забудови; водоспоживання і густоту водонесучих комунікацій; величину нормативних і фактичних утрат; системи існуючих дренажів і ефективність їх роботи.