Категорії складності інженерно-геологічних умов.

Інженерно-геологічні умови і послідовність їх визначення.

Під інженерно-геологічними умовами території слід розуміти всю сукупність природних геологічних умов, які визначають планування розміщення на них різних видів будівництва, раціональне використання територій, вибір районів і місць розміщення споруд, стійкість та нормальну експлуатацію і умови виконання будівельних і гірничих робіт.

При інженерно-геологічних дослідженнях встановлюється певна послідовність визначення природних елементів.

На початкових стадіях вишукувань на основі вивчення фондових та літературних матеріалів і виконання зйомки важливо отримати чіткі уявлення про геологічну будову і структури району в цілому, стратиграфічний розріз, гідрогеологічні умови та ін. На цих стадіях детально вивчають геологічну будову та гідрогеологічні умови будівельного майданчика, ділянки.

На наступних стадіях виконують спеціальні лабораторні та польові дослідження, внаслідок чого отримують узагальнені і розрахункові показники властивостей гірських порід.

Відомості про родовища корисних копалин, в тому числі і будівельних матеріалів, спочатку отримують із загальногеологічних даних літературних та фонлових джерел, а потім на стадіях попердніх та детальних вишукувань проводять пошук та розвідку родовищ будівельних матеріалів, оцінку їх запасів, придатності, умов розкриття і розробки.

При визначенні програми, методики, системи інженерно-геологічних вишукувань важливо враховувати ступінь складності інженерно-геологічних умов досліджуваної території. Звичайно виділяють три категорії території: з простими, середньої складності та складними умовами. Ці категорії виділяють в залежності від чинників – геоморфологічних, геологічних, гідрогеологічних – у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем, від наявності фізико-геологічних процесів і явищ, а також специфічних грунтів, які негативно впливають на умови будівництва і експлуатації будівель та споруд.

До першої категорії віднсять території зі спокійним рівнинним або злегка горбистим рельєфом без помітного розчленування ерозійними врізами, в геологічній будові яких бере участь одноманітний комплекс осадових, вивержених або метаморфічних гірських порід. Взаємовідносини між різними типами гірських порід прості і кожен з них добре прораховується за простяганням та потужністю у межах району. Залягання гірських порід горизонтальне або моноклинальне похиле, тектонічні порушення відсутні. Щільність, міцність та стійкість гірських порід не викликають сумнівів і не потребують особливих заходів та методів для їх вивчення та оцінки.

Обводненість гірських порід незначна, грунтові води залягають на порівняно значних глибинах (більше 3…5м), води корінних порід безнапірні, водоностні горизонти маловодні. Геологічні процеси проявляються слабко, їх подальший розвиток не загрожує стійкості території, немає також загрози затоплення та підтоплення.

До другої категорії відносять території зі складнішим рельєфом, з різноманітними його формами різного походження. Поверхня окремих елементів рел’єфу має помітну крутизну та розчленування. В геологічній будові беруть участь різні осадові, вивержені та метаморфічні породи, або ті чи інші, що знаходяться у простих взаємовідносинах. Товщі порід, їх шари та окремі різновиди достатньо витримані за простяганням та потужністю, залягають горизонтально, похило моноклинально або зібрані у прості складки. Тектоніка харктеризується розвитком преважно пликативних дислокацій. Щільність, міцність та стійкість різних типів і різновидів гірських порід відзначається певною неоднорідністю, що потребує більшої уваги при їх вивченні та оцінці. Гідрогеологічні умови складніші. Грунтові води залягають значно ближче від поверхні землі (місцями 1..2 м). В розрізі спостерігається декілька водоносних горизонтів, продуктивність їх незначна. Геологічні процеси не мають широкого розвитку.

Території третьої категорії складності мають різнобічні форми рельєфу різного походженя. Рельєф неспокійний, нерівний, розчленований. Окремі елементи мають значні ухили поверхні. Геологічна будова території складна, характеризується різноманітним комплексом магматичних, метаморфічних та осадових порід зі складними взаємовідносинами. В окремих випадках породи дуже тріщинуваті, закарстовані, пухкі, дуже водопроникні. В геологічному розрізі зустрічаються породи з малою міцністю, дуже стисливі. Тектоніка складна, пликативна і диз’юнктивна. Досить часто зустрічається значна неоднорідність і мінливість в геологічній будові внаслідок невитриманості розповсюдження товщ, комплексів та різновидів порід за простяганням та потужністю, спостерігаються фаціальні заміщення, різкі переходи, а також розповсюдження розривних порушень, зон підвищеної тріщинуватості та вивітрілості порід. Обводненість порід значна. Грунтові води залягають на незначні глибині. В корінних породах мають місце кілька водоносних горизонтів, зон або комплексів з напірними водами. Широкий розвиток мають геологічні процеси (зсуви, карст, сейсмічність, просадкові явища та ін.)

У випадку, коли один із чинників належить до вищої складності і є визначальним при прийнятті основних проектних рішень, категорію складності інженрно-геологічних умов слід приймати за данним чинником. У цьому випадку слід збільшити обсяги або додатково передбачити види робіт, необхідні для визначення впливу на будівлі і споруди саме цього чинника.

Категорії складності інженерно-геологічних умов з урахуванням взаємовпливу всіх чинників наведено в додатку №2.