Зв’язок економічної історії з іншими соціально-економічними

дисциплінами та її місце в системі наук.

Фундаментальність економічної історії обумовлюється тим, що вона забезпечує економічну теорію фактичним матеріалом про господарський розвиток людства, і від якості, кількості й повноти первинної загальноекономічної інформаційної бази в значній мірі залежать виведені економічною теорією закони й категорії.

Взаємозв’язок ЕТ та ЕІ

Економічна теорія

Історико-економічні науки:

– Історія

– Економічна історія

– Історія економічної думки

Економічна історія тісно пов'язана з конкретними галузевими економічними науками, такими, як економіка промисловості, економіка сільського господарства, економіка транспорту й ін., а також з функціональними науками.

Крім кола економічних дисциплін ЕІ тісно зв'язана з усіма історичними дисциплінами: цивільною історією, загальною історією, історією культури, історією мови, військовою історією й ін.

Оскільки дана наука вивчає господарське життя різних країн і континентів, вона тісно пов'язана з географічними науками, демографічною наукою й багатьма іншими суспільними дисциплінами (соціологія, політологія, психологія й ін.).

У процесі навчання економічна історія на конкретних прикладах допомагає засвоїти економічну термінологію, формує економічне мислення, надає йому реалізму, історизму і масштабності.

Слід підкреслити, що провали здійснення в нашій країні реформ значною мірою пояснюються тим, що їхні творці не знали економічної історії людства, його господарського досвіду та відгуку на економічні явища та процеси історико-економічної науки. Прикладами застосування монетаристської моделі в умовах наявності однієї державної форми власності є відмова від державного регулювання економіки, хоч у розвинутих країнах держава вже давно активно втручається в соціально-економічне життя, лібералізація економіки, в тому числі зовнішньоекономічних відносин, без забезпечення відтворювального процесу всередині країни, хоча всі країни в період становлення ринкової економіки вдавалися до протекціонізму тощо.

Не варто перебільшувати роль економічної історії при підготовці фахівців, як це робили представники німецької історичної школи, які заявляли, що історія має переважати в економічній освіті. Однак не можна зводити її до ролі "додатка" до загальнопрофесійних і спеціальних економічних дисциплін. Слід зважити на зарубіжний досвід, де економічна історія в більшості вищих навчальних закладів стала необхідною складовою частиною професійної підготовки не лише економістів, а і юристів, політологів, соціологів тощо. Остання обставина пов´язана з міждисциплінарним характером історико-економічної науки, яка стоїть у центрі поєднання "соціальної" історії, економічної теорії, історії економічної думки і конкретних економічних наук. Вона дає змогу ознайомити студентів із різними явищами та процесами, які виходять за межі суто економічних питань.