Особистісні опитувальники
Вступ
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
Особистісні опитувальники (стандартизовані самозвіти) - сукупність методичних засобів, які використовуються для вимірювання окремих властивостей і проявів особистості [223]. Вони складаються з набору пунктів (питань або тверджень), на які досліджуваний має відповідати (виносити судження, погоджуватись / не погоджуватись тощо) згідно запропонованої інструкції. При цьому змістовна спрямованість того чи того опитувальника, так само, як і закладені до нього інтерпретаційні схеми й принципи формулювання діагностичних висновків, ґрунтуються на різних теоретичних підходах щодо розуміння сутності особистості, її структури та провідних діагностичних параметрів.
Існує декілька підстав для класифікації особистісних опитувальників [39]. Так, за принципом, покладеним в основу конструювання розрізняють факторні (конструюються на основі факторно-аналітичного принципу) та емпіричні (створюються на основі критеріально-ключового принципу) опитувальники. За ступенем охоплення особистісних характеристик виокремлюють одновимірні (діагностують лише одну особистісну властивість) та багатовимірні (спрямовані на вимірювання більш ніж однієї властивості особистості) опитувальники. За діагностичною спрямованістю виділяють:
1) опитувальники рис особистості;
2) типологічні опитувальники;
3) опитувальники мотивів,
4) опитувальники інтересів,
5) опитувальники цінностей,
6) опитувальники настанов (атитюдів).
І питання. Загальна характеристика опитувальників рис особистості, типологічних мотивів і інтересів
Опитувальники рис особистості
Ця група особистісних опитувальників розробляється на основі виділення особистісних рис та їхнього групування. При цьому діагностика ґрунтується на припущенні про існування кінцевого набору відносно стабільних базисних (універсальних) рис-факторів. ступінь вираженості яких визначає відмінності між людьми [223]. Представником такого підходу є Р.Б.Кеттелл, у працях якого поведінкові реакції розглядаються як похідні диспозиційних особистісних рис.
Для опису ієрархічної структури таких особистісних рис О.Г.Шмельов [287] застосовує трирівневу класифікацію, виокремлюючи:
1. глобальні крос-ситуаційні формально-динамічні риси-властивості (біоконституціональні та темпераментні);
2. відносно узагальнені риси-навички. які проявляються у відносно широких касах ситуацій (характерологічні риси);
3. локальні ситуаційні риси-стратегії, котрі задають певні сценарії поведінки для конкретних ситуацій (репертуар особистісних стратегій).
З першими двома рівнями пов'язані стильові риси, які зумовлюють вибір конкретного способу досягнення результату, визначаючи тим самим індивідуальний стиль поведінки або діяльності. Найвідомішою міжнародною класифікацію цихрис є так звана "Велика п'ятірка" [287] властивостей:
1) екстраверсія (активність);
2) дружелюбність (злагода);
3) усвідомленість (самоконтроль);
4) емоційна стабільність (упевненість у собі);
5) інтелектуальна свобода (відкритість досвіду).
До третього рівня в класифікації О.Г.Шмельова належить більшість особистісних конструктів (як вербальних, так і невербальних).
При розробці опитувальників рис особистості реконструкція базисних психічних властивостей особистості здійснюється за допомогою експлораторного факторного аналізу емпірично виявлених статистичних зв'язків між показниками. На основі цього виокремлюються фактори, котрі надалі зазнають теоретичної інтерпретації. Прикладом такого підходу є опитувальник 16 особистісних факторів Р.Б.Кеттелла (див. нижче табл. 20).
Таблиця20