Зазначений порядок досить детально визначає здійснення дер­жавної реєстрації прав на твори науки, літератури і мистецтва.

Документи і матеріали, що подаються до Установи, оформляють­ся способом, придатним для їх репродукування.

Платіжний документ про сплату реєстраційного збору.

Підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки: на одер­жання охоронного документа України заявниками можуть бути творці об'єктів інтелектуальної власності, створених їх творчою пра­цею. Заявниками також можуть бути будь-які інші фізичні і юри­дичні особи, до яких право на подання заявки перейшло в силу зако­ну чи договору.

4.Обмеження майнових авторських та суміжних прав.

Винятки та обмеження в майнових правах автора.Перелік ви­падків правомірного вільного використання творів (винятків) перед­бачений ст. 444 ЦК та статтями 21-25 Закону і носить вичерпний ха­рактер. Усі зазначені у нормах винятки встановлені з врахуванням інтересів суспільства і мають певну інформаційну, соціальну, загаль­нокультурну або освітню мету. До них належать наступні:

1) використання цитат з опублікованих творів з полемічною, кри­тичною, науковою або інформаційною метою в обсязі, виправданому цією метою;

2) використання літературних і художніх творів як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звуко- та відеозаписах навчального характеру в обсязі, виправданому поставленою метою;

3) відтворення у пресі, публічне виконання і публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей і публічно сповіщених творів з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань, коли таке використання прямо не заборонено автором;

4) відтворення та доведення творів до відома публіки за допомо­гою засобів фотографії, кінематографії, ефірного та кабельного мов­лення з метою висвітлення поточних подій в обсязі, виправданому ін­формаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних пуб­ліці виставках, аукціонах, ярмарках, колекціях, для висвітлення зазна­чених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) публічне сповіщення та відтворення у періодичних виданнях публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подіб­них творів з інформаційною метою;

7) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

8) відтворення творів для судового і адміністративного провад­ження в обсязі, виправданому цією метою;

9) публічне виконання музичних творів під час офіційних, релігій­них, ритуальних церемоній;

10) відтворення репрографічним способом (тобто способом фото­копіювання і подібними йому, виключаючи запис в електронній фор­мі) некомерційними бібліотеками та архівами одного примірника статей, уривків з письмових творів та невеликих творів за запитами фізичних осіб з метою їх освіти, навчання, приватного дослідження;

11) відтворення репрографічним способом некомерційними біб­ліотеками та архівами з метою збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника, якщо одержання такого примірника іншим шляхом неможливе;

12) відтворення уривків з опублікованих творів з метою навчання;

13) відтворення навчальними закладами репрографічним спосо­бом опублікованих статей, невеликих творів або уривків з письмових творів для аудиторних занять;

14) використання комп'ютерних програм у вигляді:

- внесення змін до комп'ютерної програми (модифікація) з метою забезпечення її функціонування на конкретних технічних засобах особи-користувача;

- використання відповідно до призначення програми;

- виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з особою, яка має авторське право;

- виготовлення однієї копії комп'ютерної програми для архівних цілей або для заміни втраченого, знищеного або непридатного право­мірно придбаного оригіналу;

- декомпілювання комп'ютерної програми, тобто перетворення її з об'єктного коду у вихідний текст з метою досягнення її здатності до взаємодії з іншими комп'ютерними програмами, Інформація, одер­жана в результаті декомпіляції, не може використовуватися для роз­роблення схожої комп'ютерної програми;

- вивчення, дослідження програми у процесі її завантаження, по­казу, функціонування, передачі чи запису в пам'ять з метою визна­чення ідей і принципів її роботи;

15) відтворення правомірно оприлюднених творів в особистих цілях для кола сім'ї, крім творів архітектури у формі будівель і спо­руд, комп'ютерних програм, репрографічного відтворення книг, нот­них текстів, творів образотворчого мистецтва,

Обмеження(певне звуження обсягу майнового права) полягає у тому, що особа, яка має авторське право, не може заборонити вказане у законі використання, але вправі вимагати за нього виплати винаго­роди. Так, обмеженням прав є встановлена ч. 2 ст, 25 Закону можли­вість вільно, без згоди автора, відтворювати у домашніх умовах ви­ключно в особистих цілях твори, зафіксовані у фонограмах, відеогра­мах та їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники. Ця винагорода включається в ціну обладнання та матеріальних но­сіїв, за допомогою яких можливо здійснити відтворення твору вик­лючно в домашніх умовах. Відрахування авторської винагороди у ви­гляді певних відсотків від вартості зазначених товарів провадиться виробниками та імпортерами відповідного обладнання і матеріаль­них носіїв організаціям колективного управління, уповноваженим Міністерством освіти і науки на збирання і розподіл зазначених коштів. Далі ці кошти розподіляються між суб'єктами авторського права, виконавцями, виробниками фонограм та відеограм. Частиною 7 ст. 42 Закону визначено відсотки, за якими організації колективного управління мають розподіляти отримані кошти між правоволодільцями, якщо спеціальними угодами між ними не передбачений інший по­рядок. Так, автори вправі отримати 50 відсотків, виконавці - 25 від­сотків, а виробники фонограм чи відеограм - 25 відсотків отриманих відрахувань. Розмір відрахувань, що мають сплачуватися виробника­ми та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, встановлено по­становою КМУ від 27 червня 2003 р. № 992.

Винятки та обмеження майнових суміжних прав.Правомірне використання об'єктів суміжних прав без згоди правовласників та без виплати їм винагороди, тобто винятки у виключних правах, допус­каються тільки у випадках, встановлених законом. Ці винятки аналогічні виняткам та обмеженням майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів і можуть мати місце у разі:

1) використання коротких уривків з фонограм, відеограм, програм мовлення з полемічною, критичною, науковою або інформаційною метою у обсязі, виправданому цією метою;

2) доведення фонограм, відеограм до відома публіки з метою освіт­лення поточних подій у обсязі, що виправдовується інформаційною метою;

3) відтворення фонограм, відеограм, програм мовлення для вико­ристання в адміністративному та судовому провадженні у обсязі, що виправдовується цією метою;

4) публічного виконання фонограм, демонстрування відеограм під час офіційних, релігійних церемоній та похоронів,

Обмеження майнових суміжних правдопускаються законом та­кож тільки у визначених випадках і означають звуження виключного права до можливості одержувати винагороду за певне використання об'єкта, але без права забороняти таке. Обмеження встановлені щодо використання фонограм, відеограм, зафіксованих у них виконань, а також програм мовлення з учбовою або науково-дослідницькою ме­тою у обсязі, який виправдовує дану мету, за умови виплати справед­ливої винагороди суб'єктам суміжних прав з урахуванням кількості відтворених примірників. Проте відтворені таким чином примірники не можуть бути експортовані за межі України.

Як обмеження майнового права допускається без згоди виконав­ців, виробників фонограми і відеограми, але за умови виплати їм ви­нагороди, відтворення у домашніх умовах в особистих цілях фоног­рам, відеограм, зафіксованих у них виконань, та їх примірників, Виплата винагороди здійснюється у формі відрахувань від вартості обладнання і матеріальних носіїв, призначених для відтворення у до­машніх умовах. Порядок відрахування цих платежів правовласникам було розкрито вище.

Ще одне обмеження щодо використання фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, встановлено ст. 43 Закону. Воно поширюється на випадки публічного виконання та публічного спо­віщення таких комерційних фонограм та відеограм, які дозволяються без згоди суб'єктів суміжних прав, але з виплатою їм винагороди за­лежно від тривалості кожного використання та розміру одержаних від цього доходів. Розмір, порядок отримання та розподіл цієї винагороди між правовласниками регулюється постановою КМУ від 18 січня 2003 р. № 71 «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за вико­ристання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати».

Важливими принципами застосування винятків та обмежень май­нових прав є обов'язкове додержання особистих немайнових прав суб'єктів суміжних прав₅ а також недопущення завдання шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мов­лення.