Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження

Типовим побутовим цілорічним тепловим навантаженням є гаряче водопостачання (ГВП).

Середньотижнева годинна витрата теплоти на ГВП житлових будинків визначається за формулою:

(3-8)

де: а – норма добової витрати гарячої води на одиницю споживача, приймається з довідників залежно від характеристики споживача (зокрема, для житлових будинків, обладнаних умивальниками, мийками і ваннами норма витрати гарячої води складає 100÷130 );

m – кількість одиниць споживання;

с – теплоємність води, ();

- температура гарячої води, для побутових потреб приймається в межах 50...65°С;

- температура холодної води, що нагрівається;

h– 24 години на добу.

Оскільки, згідно санітарних вимог, якість гарячої води повинна мати якість питної води, в системах побутового ГВП як холодну воду використовують водопровідну воду.

Навантаження ГВП житлових будинків має в робочі дні піки в ранішні і вечірні години та провали в день і пізні нічні години. Для ілюстрації на рис. 3-1 наведено приблизний добовий графік витрати гарячої води в житловому будинку.

Середня витрата теплоти на ГВП за добу найбільшого водоспоживання, , визначається за формулою:

(3-9)

де: х_m – коефіцієнт тижневої нерівномірності витрати теплоти, для житлових будинків приймають х_m = 1,2.

Розрахункову витрату теплоти на ГВП визначають за формулою:

(3-10)

де: х_год – коефіцієнт годинної нерівномірності витрати теплоти за добу найбільшого водопостачання. Орієнтовно для міст і населених пунктів приймають х_год = 1,7÷2. Для промислових підприємств х_год = 1,0.