Витрати теплоти на вентиляцію

Приблизна витрата теплоти на вентиляцію приміщень, Q_в, визначається за формулою

,кДж/год, (3-5)

де: m – кратність обміну повітря в приміщенні 1/год;

с – теплоємність повітря, кДж/кг∙К.

V_в – внутрішній об’єм приміщень, що вентилюються, м³.

По аналогії з тепловим навантаженням опалення величину Q_в можна визначити як

,кДж/кг, (3-6)

де q_в – питомі витрати теплоти на вентиляцію, ;

V – об’єм будівлі за зовнішніми обмірами, м³.

Розрахункова величина витрати теплоти на вентиляцію визначається за формулою

,кДж/кг, (3-7)

де: t_з.в. – розрахункова температура зовнішнього повітря для вентиляції, визначається як середня температура найбільш холодного періоду, тривалість якого складає 15% від тривалості опалювального сезону.

Температура t_з.в. вища температури t_з.о. і також приймається за кліматологічними данними для різних регіонів країни. Так, для Києва t_з.о.=-21°С, тоді як t_з.в.=-10°C.

Таким чином при температурі зовнішнього повітря t_з.в. досягається розрахункова, максимальна, витрата теплоти на вентиляцію, Q_в^'. При подальшому зниженні температури Q_в^' залишається незмінним, що досягається зменшенням кратності обміну повітрям в приміщенні, m.