Витрати теплоти на вентиляцію

Приблизна витрата теплоти на вентиляцію приміщень, Qв, визначається за формулою

,кДж/год, (3-5)

де: m – кратність обміну повітря в приміщенні 1/год;

с – теплоємність повітря, кДж/кг∙К.

Vв – внутрішній об’єм приміщень, що вентилюються, м3.

По аналогії з тепловим навантаженням опалення величину Qв можна визначити як

,кДж/кг, (3-6)

де qв – питомі витрати теплоти на вентиляцію, ;

V – об’єм будівлі за зовнішніми обмірами, м3.

Розрахункова величина витрати теплоти на вентиляцію визначається за формулою

,кДж/кг, (3-7)

де: tз.в. – розрахункова температура зовнішнього повітря для вентиляції, визначається як середня температура найбільш холодного періоду, тривалість якого складає 15% від тривалості опалювального сезону.

Температура tз.в. вища температури tз.о. і також приймається за кліматологічними данними для різних регіонів країни. Так, для Києва tз.о.=-21°С, тоді як tз.в.=-10°C.

Таким чином при температурі зовнішнього повітря tз.в. досягається розрахункова, максимальна, витрата теплоти на вентиляцію, Qв'. При подальшому зниженні температури Qв' залишається незмінним, що досягається зменшенням кратності обміну повітрям в приміщенні, m.