Причини і цілі втручання держави в економіку

Шляхи вдосконалення державного регулювання національної економіки.

Система органів державного регулювання економіки.

Економічні функції держави.

Сутність, об'єкти,суб'єкт та методи державного регулювання економіки

Причини і цілі втручання держави в економіку.

7.5. Дерегуляція національної економіки.

Міні-лексикон: державність,державне регулювання економіки, об'єкти та суб’єкти державного регулювання економіки, вади ринку. змішана економіка, методи державного регулювання економіки, економічні функції держави, емісійна функція, дерегуляція національної економіки

 

Державність – властивість державної влади національно-територіального утворення, що виражає реальну потенційну здатність втілювати і захищати суверенітет нації. Створення держави направлене на задоволення потреб нації використовувати політичну владу і її засоби для своєї консолідації, захисту, розвитку мови і культури, своїх інтересів. Роль держави в сучасному світі суттєво змінюється. Проблемою визначення ролі держави економісти-теоретики займаються вже більше трьох століть – з моменту виникнення наприкінці ХVІІ ст. індустріального суспільства, коли держава з "нічного сторожа" поступово перетворювалась на активного суб'єкта економічної діяльності.

Передумовою виникнення держави і однією з головних її функцій є регулювання господарських процесів у суспільстві. Проблеми державного регулювання економічними процесами відображені вже у «Кодексі Хаммурапі» (2000 р, до н. е.), «Ригведі» (1500-1000 р. дон. е.). Питання управління державою, в тому числі господарським життям займають центральне місце у творчості Конфуція (551-479 р. до н.е.). Зведення правил управління політичним і господарським життям держави міститься в «Артхашастрі» (IV ст. до н. є -III ст. н. е.). Питання раціональної організації господарського життя на рівні держави займають значне місце у творчості давньогрецьких філософів Ксенофонта, Аристотеля, Платона. Період існування Римської імперії ознаменований появою трактатів Катона, Варрона, Колумели, присвячених проблемам управління господарськими процесами: існування мільйонного міста в епоху античності могло бути забезпечено лише активним втручанням держави в процеси господарювання. Середні віки позначені майже повним контролем за господарськими процесами з боку феодальної частини суспільства. Засновником теорії ДРЕ вважається видатний англійський економіст Джон Мейнард Кейнс, що обґрунтував обє’ктивну необхідність, практичне значення та способи впливу держави на розвиток економіки (1936 р., «Теорія зайнятості, процента і грошей»). Розвиток капіталізму та альтернативної йому соціалістичної системи господарювання розмежував два принципово різних систем державного регулювання економіки - ринкової та командно-адміністративної. Командна та ринкова форми організації економіки - два протилежні способи організації соціально-економічного життя. В умовах формування ринкової економіки ринкове саморегулювання доповнюється механізмом державного макроекономічного регулювання. Держава повинна створити однакові стартові умови для розвитку суб'єктів господарювання різних форм власності. В економіці виникають ситуації, коли ринковий механізм не забезпечує оптимальне за Парето використання ресурсів, в цьому проявляються вади ринку:

(-) у процесі конкуренції утворюються монополії → обмеження випуску продукції, підвищення ціни, неефективна діяльність, тиск монополій на державні органи → інтереси олігархів, а не суспільства; підрив конкуренції, загроза існування ринку;

(-) ринкова конкуренція → масові банкрутства, безробіття, соціальне розшарування;

(-) не забезпечуються потреби у суспільних товарах (освіта, культура, охорона довкілля, національна оборона, тощо) - задовольняють потреби всіх членів суспільства і мають дві основні властивості: несуперництво у споживанні і загальнодоступність.

(-) ринок не захищає від зовнішніх ефектів (екстерналій); негативні екстерналії – дії одного суб’єкта ринку завдають шкоди іншим (він перекладає частку своїх витрат на інших), позитивні екстерналії – безкоштовне благо для інших (бере на себе частку чужих витрат).

(-)не забезпечується повнота ринків;

(-) недосконалість інформації → невизначеність попиту і пропозиції;

(-)нездатність протистояти економічній нестабільності.

→ необхідність ДРЕ. Ступінь втручання в економіку залежить від історичних, політичних, ідеологічних факторів. Сучасна економіка – змішана: поєднує ринкове саморегулювання з ДРЕ.Державі належить значна роль. Причини втручання держави в економіку:

- створення умов для ефективного функціонування ринкового механізму;

- усунення негативних наслідків ринкового процесу;

- захист національних інтересів на світовому ринку;

- вирішення проблем, які не може вирішити ринковий механізм.

Стратегічна мета державного регулювання трансформаційної економіки:

- макроекономічна стабілізація для забезпечення високого рівня економічного, соціального та екологічного добробуту населення;

знищення рудиментів адміністративно-командної системи господарювання та управління;

- створення макро- та мікроекономічних умов для забезпечення повноцінного функціонування ринкових регуляторів, ефективної діяльності суб'єктів господарювання, становлення конкурентоспроможного національного виробництва, збалансованого і стабільного економічного розвитку;

- формування гідних умов життя і праці громадян країни, задоволення їх потреб, реалізація соціальних цілей суспільства;

Цілі державного регулювання національної економіки:

- раціональне використання ресурсів і досягнення макроекономічної ефективності;

- забезпечення стабільного розвитку національної економіки;

- забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку;

- реалізація соціальних цілей розвитку суспільства.

Цілі поділяють на макроекономічні; мезоекономічні (міжрегіональні територіальні, місцеві, регіональні, локально-просторові), галузево-секторальні; мікроекономічні; екстернальні.