Українські бібліотечні ресурси Інтернет.
Результати вивчення й аналізу змісту Web-серверів бібліотек України показали, що їхнє інформаційно-ресурсне наповнення і необхідний користувальницький сервіс ще недостатній і значно уступає Web-сторінкам американських, російських та інших бібліотек. Web-серверів з бібліотечне - бібліографічними ресурсами в Україні нараховується небагато, серед них є "самостійні" сервери бібліотек:
· Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н.К. Крупської;
· Центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки (м. Київ);
· Бібліотеки Будинку Америки в Україні;
· Бібліотеки Дніпропетровського державного університету;
· Бібліотеки Львівської теологічної академії
і деякі інші, а також бібліотечні WWW-сторінки серверів освітніх закладів, переважно університетів.
У 1999 р. з'явився найбільш вдалий по користувальницькому інтерфейсу і найбільш корисний по цінності й оригінальності наданої електронної продукції для українських користувачів бібліотечний Web-сайт найбільшої бібліотеки - Національної бібліотеки України ім. В.И. Вернадського (www.nbuv.gov.ua). На його сторінках мається доступ до електронного каталогу, базам даних: Реферати наукових видань, Каталог дисертацій, Каталог авторефератів дисертацій, Алфавітний покажчик журналів і ін. Також мається можливість здійснення простого і складного пошуку. Тут мається список українських бібліотечних Web-сайтів.
Найбільш розробленими бібліотечними Web-сайтами в Україні, як і в усьому світі, є – університетські. Так, заслуговують на увагу WWW-сторінки Наукової Бібліотеки на Web-сервері Української Києво-Могилянськ Академії (http://www.ukma.kiev.ua/ukmalib/index.html), де представлені: електронний каталог ( англійською мовою), її власні бібліографічні ресурси. В даний час багато українських університетських бібліотек представляють в Інтернет свої електронні каталоги і БД, зокрема, ми вже можемо говорити про регіональну бібліотечну мережу, що формується, у Харкові на базі ведучого Інтернет - провайдера - Харківського державного політехнічного університету.
Пошук інформації в Інтернет узагалі здійснюється, як відомо, по загальних пошукових правилах, з використанням численних пошукових засобів: систем, механізмів, машин, каталогів і ін. як закордонного, так і вітчизняного виробництва. І оскільки библиотечно-библиографическая інформація може бути присутнім як складової будь-якої іншої інформації на будь-якому інформаційному WWW-сайте, можна звернутися в першу чергу до інформаційного пошуку в Інтернет. Після чого конкретизувати, звузити його до власне бібліографічного пошуку, здійснюваного, в основному, на бібліотечних WWW-серверах.
Бібліографічний пошук відрізняється від інформаційного тем, що пошуку підлягає не будь-яка інформація, а зведення про документи, тобто бібліографічна інформація. Іншими словами, користувач зацікавлений у перебуванні таких елементів бібліографічної інформації, як автор(ы) і/чи заголовок і/чи колективний автор і/чи вихідні дані документа (рік, видавництво, місце видання) і/чи ключові слова. Пошук інформації, що здійснюється в бібліотеці, як правило, зводиться до пошуку бібліографічної інформації - по каталогах, картотекам, покажчикам.
Правила проведення будь-якого виду пошуку, у тому числі і бібліографічного, визначають стратегію пошуку, тобто способи оптимального досягнення необхідних результатів: видачу користувачу інформації, що відповідає його запиту. Вироблення стратегії пошуку залежить від типів пошукових задач, серед яких виділяють такі основні типи запитів: адресний запит (про наявність у «сховище» БД визначеного документа); тематичний запит (запит на підбор інформації з визначеної теми); запит на уточнення бібліографічних даних (потребуючого встановлення точного бібліографічного опису).
З огляду на досить широкий діапазон пошукових бібліографічних задач, слід уточнити особливості вироблення стратегії пошуку в ресурсах Інтернет. Так, бібліографічний пошук по тематиці запиту (чи тематичний) може бути розширений і переходити границі пошуку тільки в бібліографічних ресурсах у випадку, якщо потрібно досягти максимальної повноти результатів пошуку. Така ж ситуація може бути й у ході пошуку по ключових словах. У таких випадках бажано виконувати пошук по всіх інформаційних ресурсах Інтернет, а не тільки по бібліотечним.
У тому випадку, якщо потрібно зробити пошук на уточнення бібліографічних даних чи адреси збереження документа, варто звертатися до власників фондів з цими документами, як правило, бібліотекам, сервери яких можуть бути представлені в Інтернет.
Практично усі види бібліографічного пошуку можна здійснити на Web-сайтах найбільших бібліотек світу, електронні ресурси яких давно представлені в Інтернет: Бібліотеки Конгресу в США, Британської бібліотеки у Великобританії й інших національних бібліотеках світу [2].
Починаючи виконувати бібліографічний пошук, користувач насамперед зіштовхується з необхідністю заповнення комп'ютерних форм. Причому такі форми розрізняються, як форми для заповнення запитів і форми з результатами виконання запитів (чи відповідями на запит). Форми для заповнення запитів у різних БД і електронних каталогах у цілому ідентичні. Вони дозволяють робити пошук по різних ознаках: тематиці (користувачу надається вибір тематичних рубрик), ключовим словам, словам із заголовка, з найменування колективного автора, прізвища автора, року видання. Їсти можливості зв'язати пошукові ознаки логічними операторами, вибрати формат видачі результатів пошуку (короткий, повний), вибрати кількість видаваних документів (від 10 і вище). Кожен бібліотечний Web-сайт має свої особливості заповнення форм, їх варто вивчити, скориставшись засобами допомоги чи підказки.
Так, зокрема, російськомовний пошуковий інтерфейс ГПНТБ Росії визнається фахівцями найбільш удалим. Порівняння з формами запитів і результатів відповіді, що пропонують інші російські бібліотеки, підтверджує переваги “дружності” інтерфейсу цієї бібліотеки. Наприклад, Наукова бібліотека Московського державного університету дає можливість пошуку тільки по трьох пошукових ознаках: автору, заголовку і ключовим словам (правда результати пошуку мають подібність з вище зазначеною бібліотекою); трохи громіздким представляється інтерфейс форми запитів Нижегородської наукової обласної бібліотеки й ін.
Як показує досвід представлення бібліотечно-бібліографічної інформації в Інтернет бібліотеками, мається багато подібного у формах запитів і результатів видачі відповідей, дружність інтерфейсу яких визначається програмним забезпеченням цих бібліотек. Більшість бібліотек дають можливість пошуку як мінімум по трьох пошукових ознаках: автору, заголовку і ключовим словам; і видачі відповіді у виді бібліографічного запису, структура і повнота яких залежать від обраного формату запису.
На закордонних бібліотечних серверах краще, ніж на українських та російських для користувача представлена можливість одержання системи допомоги (Help), різних путівників і довідників по ресурсах бібліотек. Мається можливість вибір виду пошуку: простого (Simple) чи складного (Advanced), формату бібліографічного запису (короткий, повний).
Форми видачі відповіді на запит досить добре розвиті на американських бібліотечних Web-сайтах. Користувач може вибрати кожної з варіантів сервісу:
· Видати на екран комп'ютера (для подальшого користування в електронному чи виді на паперовому носії);
· Переслати по електронній пошті;
· Виконати замовлення в конкретній бібліотеці (якщо екземпляр мається на місці);
· Виконати замовлення поштою (доставка);
· Виконати замовлення по міжбібліотечному абонементі.
Такі можливості виконання запитів, імовірно, будуть розвиватися і на вітчизняних бібліотечних Web-сайтах у недалекому майбутньому.
Отже, науковий працівник-користувач у результаті вивчення двох перших питань: що? і як?, опановує необхідними знаннями і навичками для одержання найважливішого для нього відповіді на 3 питання: де? можна знайти в Інтернет за мінімальний час корисну інформацію, що відповідає тематиці запиту. Це питання зважується персонально. Як правило, при проведенні довгострокових наукових досліджень створюються системи корисних посилань, що оформляються у виді закладок або у виді персональної віртуальної бібліотеки.
Висновки
1.Розумова праця в будь-якій його формі завжди зв'язана з пошуком інформації. Інформаційно-бібліографічний пошук літературних джерел є одним з основних інструментів науковця на етапах підготовки та проведення наукового дослідження.
2.Для того, щоб шукати необхідну наукову інформацію у мережі Інтернет необхідно порозуміти свою інформаційну потребу. Переший крок до цього – вибір теми наукового дослідження. Тема наукового дослідження повинна бути конкретною, та достатньо вузькою.
3.Для результативного пошуку бібліографічної інформації необхідно знати основні характеристики та структуру тієї інформації яку будете розшукувати.
4.Для ефективного пошуку у мережі Інтернет треба визначитися з основними технічними та програмними засобами. По-перше, це комп’ютер, а по-друге, це браузер, по трете – спосіб підключення до мережі Інтернет.
5. Необхідно також вибрати для початку пошуку первинні, стартові WEB- ресурси.
6. Перед початком пошуку необхідно скласти план пошукової роботи.
7. У процесі пошуку необхідно знати мови запитів тих пошукових систем, яки ви будете використовувати.
8. Результати пошуку необхідно зберігати на комп’ютерному диску (можливо це буде "флешка").
9. Необхідно виконувати роботу пор аналізу знайденого для подальшої корекції плану та засобів пошуку.
Література
1. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. — М.: Изд-во стандартов, 1984. — 77 с.
2. ДСТУ 3578-97. Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях. — К.: Держстандарт України, 1997. — 20 с.
3. ДСТУ 3579-97. Формат для обміну термінологічними і/або лексикографічними даними на магнітних носіях. — К.: Держстандарт України, 1997.
4. Руководство по UNIMARC: Руководство по применению международного коммуникативного формата UNIMARC / Пер. с англ. авт. коллектива под руководством А.И.Земскова, Я.Л.Шрайберга. — М., 1992. — 1320 с.
5. Браун М. Методы поиска информации в Интернет. – М.: Новый издательский дом., 2005. – 144 с.
6. Поиск в Интернете./ В.И. Копыл. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. – 64.
7. Кузнецов И.Н. Интернет в учебной и научной работе.: М.: Новый издательский дом, 2005. – 192 с.
8. Кузнецов И.Н. Учебник по информационно-аналитической работе. – М.: ООО Изд.- во Яуза, 2001. – 320 с.
9. Гусев В.С. Поиск в Internet. Самоучитель.: М.: Изд. дом "Вильямс", 2004. – 326 с.
10. Дудихин В.В., Дудихина О.В. Конкурентная разведка в Internet. Советы аналитика. – М.: ДМК Пресс, 2002. – 192 с.
11. Филиппова Л.Я. Информационно-библиотечные ресурсы Интернет / Под ред. В.П. Щетинина. – Харьков: «К-Центр», 1998. – 80 с.
12. Романенко В.Н., Микитина Г.В. Сетевой информационный поиск: Практическое пособие. – М.: Профессия. – 2003, 284 с.
13. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня. Методичні поради / Автор-упорядник Л.А. Пономаренко, д.т.н., проф. - К.: Редакція "Бюлетеня ВАК України", вид-во "Толока", 2001. - 80 с.
14. Здобувачу наукового ступеня: Метод. рекомендації / Упоряд. С.В. Сьомін. - К.: МАУП, 2002. - 184 с.
15. Гусев В.С., Яндекс: эффективный поиск. Краткое руководство. – М.: ООО"И.Д. Вильямс", 2007. – 224 с.
16. Гусев В.С. Google: эффективный поиск. Краткое руководство. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2006. – 240 с.
17. Аверченков В.И. , С.М. Рощин , Ю.Т. Трифанков, Информационный поиск в Интернете. – Брянск: Изд-во: БГТУ, 2002. – 304.