Насправді обидві описані позиції є помилкові.

По-перше, далеко не вся потенційно корисна інформація (особливо ретроспективна) існує в електронному виді, і поки немає основ очікувати швидкої конверсії всієї інформації на паперових носіях в електронну форму.

По-друге, багато представників гуманітарних і суспільних наук зневажають можливостями публікації своїх робіт в електронному виді, вважаючи подібний вид публікації найменш престижним.

З іншого боку, не можна не зауважувати стрімкого розвитку електронних інформаційних ресурсів (по кількості, обсягу і розмаїтості змісту вже цілком порівнянних із традиційними друкованими джерелами). При цьому неважко переконатися, що, наприклад, використання електронної версії будь-якої енциклопедії чи словника незмірно зручніше, ніж їхніх книжкових аналогів.

Таким чином, питання співвідношення електронних і паперових інформаційних ресурсів не є питанням принципового вибору. Варто діяти виходячи з того, яка форма інформаційного ресурсу є більш доступної, оперативний, достовірної і зручної у використанні в кожному конкретному випадку.

Серйозною перешкодою до використання частини інформаційних ресурсів, що існує на електронних носіях, може стати відсутність у користувача комп'ютера й інших технічних засобів. Ця проблема почасти вирішується: останнім часом у бібліотеках і інших інформаційних установах з'являються спеціально обладнані відділи, служби, просто приміщення для комп'ютерного інформаційного пошуку. Комп'ютери надаються в користування на різних умовах, у тому числі нерідко - безкоштовно, але з обмеженням часу.

Відсутність знань про інформаційні ресурси і про шляхи простого й ефективного інформаційного пошуку - найбільш часта і, як ясно зі сказаного вище, головна перешкода в одержанні потрібної інформації. Але і вона зважується: по-перше, є путівники і різні посібники для користувачів по пошуку в друкованих джерелах по-друге, можна скористатися послугами посередників - інформаційних служб і бібліографів (що простіше). Але для цього треба знать, хто і на яких умовах робить подібні послуги.

Ми вказали тільки на деякі, самі основні групи протиріч; їхній перелік кожний може продовжити сам, згадуючи власний досвід пошуку необхідної інформації. Важливіше інше: зрозуміти, що незважаючи на усі відомі складності інформаційної ситуації, проблеми, що виникають при пошуку інформації, при бажанні цілком розв'язуються.

І навпаки, відмовлення від задоволення своїх інформаційних потреб і прагнення обійтися "своїм розумом" на практиці можуть привести до дуже неприємних наслідків. Така, наприклад історія математика-самоучки, описана в розповіді Н. Г. Гарін-Михайлівського "Геній". Герой розповіді, що присвятив багато років свого життя математичним дослідженням, тільки передавши свій рукопис в університет, довідався, що "відкрив" давно відоме диференціальне числення. В даний час відсутність достовірної оперативної інформації про напрямки досліджень, появі нових технологій і встановленні нових контактів може привести до не менш сумним, але набагато більш вражаючим наслідкам.