Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування об'єкта торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

У разі якщо платник податку здійснює підприємницьку діяльність із використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % на кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 % від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту у строки, передбачені для його видачі.

Доходи фізичних осіб, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, що перебувають із ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від обов'язкового обліку доходів та витрат.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають із ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, встановлених відповідно до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», податку на промисел, збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору до Фонду соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають із ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії.

Патент видається на строк від 1 до 12-ти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі якщо протягом строку дії фіксованого патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасований (із його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії, якщо:

- за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не включено до патенту. У цьому випадку фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12-ти календарних місяців, наступних за місяцем учинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць на кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту.;

- платник фіксованого податку, особи, які перебувають із ним у трудових відносинах, чи члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності притягується до відповідальності згідно із законодавством України.

За умови використання 13-відсоткової ставки податку згідно з Декретом КМУ «Про прибутковий податок із громадян» від 13.02.98 р. № 129/98 оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

- декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;

- матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

- отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи та утримані податки за формою,встановленою Головною державною податковою адміністрацією України.

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

- протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, —25 % суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

- суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів,пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку, підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку, або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Найпростіший спосіб оподаткування для торгівлі – це використання фіксованого податку. Цей вид оподаткування не передбачає ведення обліку доходів і витрат, що набагато полегшує роботу підприємців, і не витрачається час на щоденне переписування залишків товарів. Водночас такий платник податку повинен щомісяця сплачувати встановлену місцевою радою суму фіксованого податку незалежно від одержаного доходу, а при залученні до підприємницької діяльності найманих осіб чи членів сімї — ще й додатково сплачується 50% суми податку за кожну особу.

За умови, якщо розмір фіксованого податку підприємець вважає дещо високим для його обсягів діяльності, слід обрати загальний спосіб оподаткування з веденням книги обліку доходів і витрат, при якому оподаткування доходів здійснюється податковими органами на підставі декларацій. Книга обліку доходів і витрат ведеться щоденно, що завдає додаткових клопотів при реалізації товарів, крім цього, такі особи підлягають частіше перевірці, оскільки податківці перевіряють повноту записів у книзі щодо фактичної наявності товарів на день реалізації. Однак, як свідчить практика, такі підприємці мають невисокі доходи і податки сплачують нижчі від розміру фіксованого податку або в окремих періодах взагалі можуть і не мати доходу.

У такому випадку кожен окремо оцінює:

—чи витратити додаткові кошти на сплату податку;

— чи витратити додатковий час для ведення обліку, в окремих випадках частіше підлягати перевіркам податкових органів, але мати можливості для зменшення розміру податку.

При обранні загального способу оподаткування не варто обирати ведення обліку витрат за документальним підтвердженням, тому що це тільки додатково ускладнює ведення обліку.