Постановка задач, розроблення алгоритмів, одержання вихідної інформації
Зведений синтетичний облік.
Облік витрат на виробництво.
Призначення комплексу задач: визначення фактичної собівартості обсягу витрат на виробництво.
Вихідна інформація: витрати на виготовлення продукції.
Вхідна інформація: поопераційні трудові й матеріальні витрати.
Призначення комплексу задач: рознесення за рахунками, субрахунками господарських операцій, складання зведених звітних документів, «Головної книги», «Сальдово-обігової відомості», бухгалтерського балансу.
Вихідна інформація: баланс, сальдо за рахунками на кінець звітного періоду, обороти за дебетом і кредитом рахунків.
Вхідна інформація: сальдо за рахунками на початок звітного періоду, рух засобів на рахунках.
Детально автоматизацію розв’язання облікових задач ми розглянемо в наступних темах.
Одним із найважливіших етапів, який виконується з активною участю користувача, є постановка та алгоритмізація задачі для автоматизованого розв’язання. Постановка задачі інформаційної системи — це важлива та достатня сукупність знань із конкретної задачі інформаційної системи. Результати подаються у вигляді документа «Опис постановки задачі». Відповідно до держстандарту РД 50 — 34. 698 — 90 цей документ уміщує такі розділи:
ü Опис постановки задачі (комплексу задач)
ü Характеристика комплексу задач:
ü призначення комплексу задач;
ü перелік об’єктів, у процесі управління якими вирішується комплекс задач;
ü періодичність і тривалість розв’язання;
ü умови, за яких припиняється розв’язання комплексу задач автоматизованим способом;
ü зв’язки даного комплексу задач з іншими комплексами;
ü посади осіб та найменування підрозділів, що визначають умови та часові характеристики конкретного розв’язання задачі;
ü розподіл дій між персоналом і технічними засобами в різних ситуаціях розв’язання комплексу задач.
Вихідна інформація.
2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень. У табл. описують вихідні повідомлення та масиви, що формуються під час рішення задач. Приклад наведено в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
Назва | Ідентифікатор | Форма подання | Періодичність видачі | Термін видачі | Одержувач інформації |
2.2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень, що мають самостійне смислове значення.
3. Вхідна інформація.
3.1. Перелік та опис вхідних повідомлень. Приклад наведено в табл. 5.2.
Таблиця 5.2
ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
Назва | Ідентифікатор | Форма представлення | Термін і частота використання |
3.2. Постановка економічної задачі автоматизованого розв’язання супроводжується алгоритмом, що відображає логіку розв’язання задачі та спосіб формування вихідних даних.
Документ «Опис алгоритму» (РД 50 — 34.698 — 90) вміщує:
3.2.1. Математичний опис. Математичний опис подається за допомогою формул розрахунків.
3.2.2. Перелік масивів інформації, що використовуються в процесі реалізації алгоритму та в результаті його реалізації для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеокадрів) формується їх опис.
Приклад опису масиву подається в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
ПЕРЕЛІК МАСИВІВ ІНФОРМАЦІЇ
Назва реквізиту | Ідентифікатор реквізиту | Тип поля | Значність |
3.2.3. Алгоритм розв’язання. У цьому підрозділі дається структурна схема алгоритму з посиланням на послідовність етапів обчислень.
5.5. Організація діяльності облікового апарата
в умовах функціонування автоматизованого
оброблення даних
На бухгалтерський персонал підприємства покладено виконання організаційно-методичних, контрольно-аналітичних та інформаційних функцій, які за місцем і призначенням можна об’єднати в такі групи (рис. 5.1).
Автоматизоване оброблення облікових даних докорінно змінює умови та характер роботи облікового персоналу, підвищуючи продуктивність і якість його праці, зумовлює потребу вдосконалення організаційної структури бухгалтерії та інших взаємопов’язаних структурних підрозділів підприємства.
Для цього:
розробляються відповідні документи, що регламентують діяльність (положення про бухгалтерський облік, посадові інструкції тощо), де чітко визначено склад і форми інформації, що передаватимуться, термін її передавання, відповідальність, порядок усунення розбіжностей тощо;
визначається загальне коло робіт у бухгалтерському обліку, які виконують облікові працівники незалежно від їх розподілу за ділянками обліку, та функціональних обов’язків працівників, які відповідають за конкретну ділянку.
Складність управління діяльністю апарата облікового процесу в умовах автоматизації зумовлюється наявними тісними інформаційними зв’язками облікових задач із задачами інших підрозділів, і полягає в потребі чіткого розподілу функцій облікового персоналу та забезпечення взаємодії з персоналом управлінських і виробничих підрозділів.
Рис. Склад і характеристика основних функцій
облікового персоналу
Зміст інформаційних взаємозв’язків залежить від особливостей підприємства, а їх організація — від ступеня автоматизації бухгалтерського обліку.
Утворення бази облікових даних на сформованій у системі інформації дає можливість виконувати, крім облікових, контрольні, аналітичні та аудиторські функції, а бухгалтерський персонал несе повну відповідальність за сформовану інформацію, контролює достовірність і правильність її використання іншими користувачами. В умовах автоматизованого оброблення облікових даних організаційно-методичні функції бухгалтерського обліку передбачають виконання таких робіт:
1. розроблення та впровадження заходів удосконалення організації облікового процесу та ведення бухгалтерського обліку;
2. методичне керівництво та контроль за діяльністю посадових осіб структурних підрозділів, пов’язаних з організацією та веденням бухгалтерського обліку;
3. методичне керівництво з організації та ведення бухгалтерського обліку у виробничих (структурних) підрозділах;
4. методичне керівництво з організації внутрішньогосподарського обліку в межах підприємства;
5. забезпечення контролю терміну надання відповідної інформації структурними підрозділами;
6. методичне керівництво організацією внутрішнього аудиту в конкретних підрозділах та на підприємстві в цілому;
7. організація підготовки та проведення інвентаризації;
8. методичне керівництво організацією моделювання облікових даних для забезпечення управлінських функцій;
9. методичне керівництво організацією аналізу фінансово-господарської діяльності в цілому на підприємстві та в окремих підрозділах.
В умовах автоматизованого оброблення даних інформаційні функції бухгалтерського обліку забезпечують облікові працівники завдяки виконанню таких робіт:
1. збирання, реєстрація та передавання даних первинного обліку здійснених господарських операцій;
2. участь у збиранні, реєстрації та передаванні даних первинного обліку господарських операцій, що здійснюються та оформляються окремими структурними одиницями підприємства;
3. аналіз та коригування первинної інформації;
4. формування електронної нормативно-довідкової інформації та її коригування;
5. автоматизований контроль введеної інформації;
6. формування інформації в регламентному режимі та режимі запиту;
7. контроль та аудит результатної інформації на предмет її повноти та достовірності;
8. пошук помилок і неточностей в обліковій інформації, їх усунення;
9. аудит правильності складання періодичної та річної звітності;
10. використання наявної інформаційної бази обліку для надання працівникам підприємства довідок та пояснень за розрахунками господарських операцій;
11. архівування облікової інформації.