Історія розвитку комп’ютерної техніки.
Самостійна робота
Задачі педагогіки на сучасному етапі розвитку суспільства.
Основні завдання виховної діяльності зумовлені пріоритетними напрямами реформування школи, визначеними Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), до яких належать:
— формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;
— забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
— формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
— прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;
— виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;
— утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших чеснот;
— формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;
— забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;
— виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
— формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та громадянською відповідальністю;
— розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації;
— формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя за ринкових відносин.
(8 годин)
1. Класифікація програмного забезпечення ПК.
2. Взаємозв’язок між апаратним і програмним забезпеченням ПК.
Література:
1. Енгель П.С., Макарова М.В. та ін. Інформатика та комп’ютерна техніка. Навчальний посібник для студентів кооперативних вищих навчальних закладів. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 2000.
2. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.
3. Игорь Рогов. Windows-98: шаг за шагом. М.: ЗАО «Издательство Бином», 1998.
4. Кент, Питер. Использование Netscape Communicator-4.: Пер. с англ. - К.: Диалектика, 1997.
Слово “комп’ютер” означає “обчислювач”, тобто пристрій для обчислення. Історія розвитку обчислювальної техніки налічує декілька століть.
В 1642р. Блез Паскаль винайшов пристрій, який механічно виконував лише дві дії – додавання і віднімання чисел. В 1673р. Готфрід Лейбніц сконструював арифмометр, який дозволяв механічно виконувати вже всі чотири арифметичні дії.
В 1823р. англійський математик Чарльз Беббідж намагався створити універсальний обчислювальний пристрій - Аналітичну машину, яка повинна була виконувати обчислення без участі людини. Для цього вона повинна буда вміти виконувати програми, введені за допомогою перфокарт, а також мати “склад” для запам’ятовування даних і проміжних результатів. Беббідж не зміг довести до кінця роботи над машиною, бо вона виявилася надто складною для рівня техніки того часу. Але він розробив усі основні ідеї, на основі яких в 1943 р. американець Говард Ейкен побудував машину “Марк - 1” на електромагнітних реле на одному з підприємств фірми IBM.
В 1945р. до роботи був залучений знаменитий математик Джон фон Нейман, який підготував доклад, де було чітко і ясно сформульовано принципи функціонування універсальних обчислювальних пристроїв, тобто комп’ютерів. Перший комп’ютер, в якому були закладені принципи фон Неймана, був збудований в 1949 р. англійцем Морісом Уїлксом. З цього часу переважна більшість комп’ютерів зроблено керуючись принципами, які виклав у своєму докладі в 1945 р. Джон фон Нейман.
В Радянському Союзі перша ЕОМ була створена в 1951 р. в Києві професором С.А.Лєбедєвим і називалась “МЭСМ”. Вона виконувала всього 12 команд, швидкодія дорівнювала 50 операціям в секунду.
Важливу роль у розвитку обчислювальної техніки відіграла єдина у світі ЕОМ «Сетунь», розроблена в 1959р. в Обчислювальному центрі МГУ. «Сетунь» використовувала трійкову систему представлення чисел (1, 0, -1), й інтерес до такого підходу відроджується нині, коли стали очеведними обмеження обчислювальної техніки, побудованої на двійковій системі числення.
За весь час свого існування ЕОМ пройшли чотири покоління свого розвитку:
Перше покоління- кінець 40-х ... кінець 50-х, виготовлені на основі електронних ламп. Мали невелику швидкодію - декілька тис. операцій в секунду, потребували великої площі розміщення обладнання, а також великої потужності живлення. Для введення програм у цих машинах використовувалась перфострічка, яку готовули на телеграфних апаратах. У якості пристрою управління використовувався виключно інженерний пульт, а єдиним пристроєм введення ТБПМ, який видавав лише неформатовані числа.
Друге покоління- кінець 50-х ... кінець 60-х років, виготовлені на основі напівпровідникових транзисторів. Мали на два - три порядки вищу швидкодію. Значно зменшилось енергоживлення ( десятки кіловат ). Вперше з’явився пристрій АЦПУ, який дозволяв роздруковувати на рулонному папері букви і цифри рядками по 128 символів. Окрім цього, для введення інформації почали використовуватись паперові перфокарти, а для запам’ятовування інформації – магнітні стрічки.
Третє покоління- кінець 60-х ... початок 80-х років, виготовлені на основі інтегральних мікросхем. Мали швидкодію до 10 млн. операцій в секунду. Деякі моделі ЕОМ мали розміри не більше холодильника. Енергозатрати не більше декількох кіловат. Вперше почали використовувати відеотермінали (дисплеї).
Четверте покоління- початок 80-х ... і до нинішнього часу - виготовлені на НВІС. Швидкодія - сотні млн. операцій в сек. В основному, найбільше поширення набули персональні комп’ютери ( ПК ) як окремий клас машин. Невеликі розміри, достатні для розміщення на столі. Енергоживлення - декілька сотень ват.
Перший в світі ПК був створений в 1976 р. двома талановитими інженерами Стівом Джобсом і Стівом Возняком, які згодом заснували відому фірму “Apple ”. Перший ПК фірма “ IBM” виготовила в 1981 р. Завдяки принципу “відкритої архітектури” ці машини завоювали шалену популярність, і нині є фактично стандартом масового персонального комп’ютера.