Форми і системи оплати праці

Форми і системи заробітної плати ─ це механізм установлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму і конкретну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та якістю праці конкретних працівників.

Відповідно до норм Закону України „Про оплату праці” та Кодексу законів про працю України:

─ оплата праці робітників на підприємствах здійснюється за погодинною або відрядною формами оплати праці, а також за системами оплати праці, до яких належить проста погодинна, погодинно-преміальна, пряма (індивідуальна) відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна;

─ форми і системи оплати праці встановлюються підприємством у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою (регіональною) угодами;

─ якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язані погодити це питання з профспілковим органом, а у разі його відсутності ─ з іншим уповноваженим на представництво колективним органом.

Форма заробітної плати характеризує спосіб установлення залежності між витратами робочого часу, продуктивністю праці і розміром заробітної плати.

Найчастіше застосовують відрядну і погодинну форми заробітної плати. При погодинній формі оплати мірою праці виступає фактично відпрацьований час і заробіток визначається за тарифною ставкою чи окладом робітника і фактично відпрацьованим часом. При відрядній формі мірою праці виступає кількість виготовленої продукції (виконаної роботи), а оплата праці здійснюється за відрядними розцінками (розміром оплати за одиницю продукції). Тому основою відрядної форми оплати є нормування праці, а її ефективність визначається якістю трудових норм.

Форми оплати праці будуть ефективними, якщо вони відповідають конкретним організаційно-технічним умовам виробництва: рівню технічного оснащення виробництва, характеру технологічного процесу та організації виробництва і праці, ступеню використання виробничих потужностей і устаткування, стану нормування праці тощо.

Кожна з форм оплати праці має ряд систем, що діють у різних організаційно-технічних умовах виробництва.