Стандартизація комп’ютерних мереж

Тести

Контрольні запитання

1. Яким є склад комп’ютерної мережі ?

2. Що потрібно для функціонування КМ ?

3. Які основні характеристики КМ ?

4. Які кабелі найбільш часто використовуються для з’єднання ПК в КМ ?

5. Поясніть, що таке мережевий адаптер.

6. Що таке сегмент ?

7. За якою ознакою класифікуються кабелі ?

8. Що таке модем ?

9. Поясніть поняття шлюзу.

10. Сформулюйте концепцію маршрутизатора.

11. Що таке міст ?

12. Що таке комутатор ?

13. Що таке повторювач ?

14. Дайте визначення мережевої операційної системи.

15. Що є основним заданням будь-якої мережевої операційної системи ?

16. Які можливі варіанти побудови мережевих операційних систем ?

17. Чому потрібен захист інформації в КМ ?

18. Які є види устаткування КМ ?

19. Яким є склад кінцевих систем ?

20. Що належить до програмного забезпечення мережі ?

21. Поясніть, що таке пакет.

22. Що називають МАС-адресою ?

23. Дайте означення концентратора.

24. Які є види концентраторів? У чому між ними різниця ?

25. Які засоби можна виділити у мережевій операційній системі ?

1. Апаратний пристрій для з’єднання комп’ютера і мережевого кабелю :

1) шлюз;

2) мережева карта;

3) міст;

4) концентратор.

2. Пристрої мережі з’єднуються кабелями за допомогою:

1) робочих станцій;

2) інтерфейсів;

3) серверів мережі;

4) мережевого адаптера.

3. Сервер – це:

1) потужний комп’ютер для обслуговування мережі;

2) комп’ютер із модемом;

3) програма початкового завантаження;

4) будь-який комп’ютер мережі.

4. Апаратними компонентами комп’ютерних мереж є:

1) кабелі;

2) робочі станції;

3) сервери;

4) адаптери.

5. Пристрій, який при отриманні пакетів даних створює спеціальне внут­ріш­нє з’єднання (сегмент) між двома своїми портами, ізолюючи таким чином трафік, називається:

1) комутатором;

2) мостом;

3) шлюзом;

4) повторювачем.

6. Мережевий адаптер виконує таку функцію:

1) реалізовує стратегію доступу від одного комп’ютера до іншого;

2) кодує інформацію;

3) захищає інформацію;

4) переводить інформацію з числового виду на текстовий і навпаки.

7. Мережева операційна система – це:

1) комплекс програмних засобів, які забезпечують передавання да­них;

2)системи захисту інформації;

3) комплекс програмних засобів, які керують процесами мережевої вза­є­модії;

4) правильної відповіді немає.

8. Основним заданням будь-якої мережевої операційної системи є:

1) захист ресурсів у мережі;

2) надання користувачам мережі стандартизованого, зручного інтер­фей­су управління та взаємодії з мережевими ресурсами;

3) швидкий обмін ресурсами;

4) визначення маршруту передавання інформації.

9. У комп’ютерних мережах використовуються такі кабелі:

1) кручена пара;

2) коаксіальний кабель;

3) оптоволоконний кабель;

4) оптокоаксіальний кабель.

10. Устаткування мереж поділяється на:

1) активне;

2) швидкісне;

3) пасивне;

4) допоміжне.

11. Які різновиди має кручена пара ?

1) UTP та STP;

2) FTP та IRC;

3) FTP та UTP;

4) STP та ITP.

12. Оболонка якого кабелю має більш високий рівень захисту і якості ?

1) STP;

2) UTP;

3) ITP;

4) IRC.

13. Який тип сигналу передається оптоволоконним кабелем ?

1) електричний;

2) звуковий;

3) світловий;

4) хімічний.

14. Оберіть активне устаткування серед таких варіантів:

1) кабель;

2) монтажний стояк;

3) комутаційна панель;

4) концентратор.

15. Які види концентраторів вам відомі ?

1) активні та пасивні;

2) товсті та тонкі;

3) електричні та оптоволоконні;

4) ефективні та неефективні.

16. Яку додаткову функцію можуть мати повторювачі ?

1) аналіз інформації;

2) поділ інформації;

3) обмін інформацією;

4) перероблення інформації.

17. Що має будь-яка мережева карта ?

1) індивідуальну фізичну адресу;

2) індивідуальний штрих-код;

3) індивідуальний кабель;

4) індивідуальну мережу.

18. Яке слово пропущене в означенні: «Пакет – це _________сукупність даних, в яку входять заголовок з адресними відомостями та безпосередньо інформація» ?

1. логічна;

2. неорганізована;

3. випадкова;

4. будь-яка.

19. Що належить до кінцевих систем ?

1) комп’ютер;

2) усі периферійні пристрої;

3) кабельна та безпровідна інфраструктура;

4) програмне забезпечення.

20. Який головний недолік оптоволоконного кабелю ?

1) крихкість;

2) швидкість;

3) незручність;

4) неоптимальність.

Стандартизація необхідна для всіх галузей, в тому числі і для комп’ю­тер­них мереж. З’єднання різного устаткування, а отже його сумісність без ухвалення всіма виробниками загальноприйнятих правил побудови устат­кування, було б неможливим. По стандартах можна прослідкувати розвиток комп’ютерної галузі, оcкільки будь-яка нова технологія лише тоді набуває високого статусу, коли її зміст закріплюється у відповідному стандарті [15].

Стандарти розробляють багато організацій, у тому числі й міжна­родні організації: Міжнародна організація стандартів (ISO), Міжнародний консультативний комітет по телефонії й телеграфії (CCITT), Європейська асоціація виробників комп’ютерів (ECMA), американський Інститут інженерів з електротехніки і радіоелектроніки (ІЕЕЕ) (рис. 1.11), Міжна­род­ний союз електрозв’язку та ін.

Рисунок 1.11 – Емблема Інституту інженерів з електротехніки і радіоелектроніки

Особливу роль у виробленні міжнародних відкритих стандартів відіграють стандарти Internet. Зважаючи на постійно зростаючу популярність Internet, ці стандарти стають міжнародними стандартами "де-факто", і багато які з них набувають згодом статусу офіційних міжнародних стандартів за рахунок затвердження однією з перерахованих вище організацій. Існує кілька організаційних підрозділів, які відповідають за розвиток Internet і, зокрема, за стандартизацію засобів Internet. Основним із них є Internet-спільнота (Internet Society, ISOC) – професійне співтова­риство, яке займається загальними запитаннями еволюції і росту Internet як глобальної комунікаційної інфраструктури (рис. 1.12). Під управлінням ISOC працює Рада з архітектури Internetу (IAB) – організація, що здійснює технічний контроль і координацію робіт для Internet. IAB координує напрямок досліджень і нових розробок для стека TCP/IP і є кінцевою інстанцією при визначенні нових стандартів Internet [16, 17].

Рисунок 1.12 – Емблема Internet-спільноти

До IAB входятьдвіосновнігрупи: Internet Engineering Task Force (IETF) та Internet Research Task Force (IRTF). IETF – цеінженернагрупа, яказаймаєтьсявирішеннямнайбільшактуальнихтехнічнихпроблем Internet (рис. 1.13). Саме IETF визначаєспецифікації, якіпотімстаютьстан­дартами Internet. Усвоючергу, IRTF координуєдовгорядківовідослідницькіпро­ектизапротоколами TCP/IP [16].

Рисунок 1.13 – Емблема інженерної групи, яка займається вирішенням найбільш актуальних технічних проблем Internet

Слід зауважити, що всі стандарти Internet носять назву RFC із відповідним порядковим номером, але далеко не всі RFC є стандартами Internet – часто ці документи являють собою коментарі до якого-небудь стандарту або просто опису деякої проблеми Internet [17].

У будь-якій організації, що займається стандартизацією, процес ви­роб­лення і прийняття стандарту складається з ряду обов’язкових етапів, які, власне, і складають процедуру стандартизації. Залежно від статусу організацій розрізняють такі види стандартів [18]:

1) стандарти окремих фірм (наприклад, стек протоколів DECnet компанії Digital Equipment або графічний інтерфейс OPEN LOOK для Unix-систем компанії Sun);

2) стандарти спеціальних комітетів і об’єднань, що створюються кількома фірмами (наприклад стандарти технології ATM, що розроб­ля­ються спеціально створеним об’єднанням ATM Forum, який нараховує близько 100 колективних учасників, або стандарти союзу Fast Ethernet Alliance із розроблення стандартів 100 Мбіт Ethernet);

3) національні стандарти (наприклад стандарт FDDI, один із числен­них стандартів, розроблених Американським національним інститутом стандартів (ANSI), або стандарти безпеки для операційних систем, розроб­лені Національним центром комп’ютерної безпеки (NCSC) Міністерства оборони США);

4) міжнародні стандарти (наприклад, модель і стек комунікаційних протоколів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), численні стандарти Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) і багато інших).

Деякі стандарти, безперервно розвиваючись, можуть переходити з однієї категорії до іншої. Зокрема, фірмові стандарти на продукцію, що набула широкого поширення, зазвичай стають міжнародними стандартами де-факто, оскільки змушують виробників із різних країн слідувати фірмо­вим стандартам, щоб забезпечити сумісність своїх виробів із цими попу­лярними продуктами. Наприклад, через феноменальний успіх персо­наль­ного комп’ютера компанії IBM фірмовий стандарт на архітектуру IBM PC став міжнародним стандартом де-факто [18].

Зважаючи на широке розповсюдження деякі фірмові стандарти стають основою для національних і міжнародних стандартів.