Засоби навчання
ЗАСОБИ НАВЧАННЯ – це частина навчального обладнання закладів освіти або сукупність матеріальних об’єктів, які використовуються як джерело знань та сприяють організації пізнавальної діяльності та виховного впливу на учнів, студентів і виконують певні дидактичні функції.
За функціямиу навчально-виховному процесі засоби навчання поділяються на такі групи:
- засоби подання інформації (аудиторна дошка, плакати, підручники, навчальні посібники, звукові записи, комп’ютерні програми подання інформації та ін.);
- засоби контролю знань (спеціальні контрольні машини, засоби без машинного контролю, комп’ютерні програми контролю знань та ін.);
- навчаючі машини і тренажери;
- демонстраційні прилади та об’єкти;
- допоміжні засоби, які використовуються у навчальному процесі (довідкові пристрої, обчислювальна техніка тощо);
- технічні засоби, які задовольняють педагогічним та технічним вимогам перелічених вище груп засобів навчання.
За основнимиознаками засоби навчання поділяють так:
- за способом використання – на демонстраційні та роздаткові;
- за способом фіксації інформації – на природні, дидактично препаровані, текстові, ілюстративні, мультимедійні;
- за змістом – на програмно-методичні, навчаючі, допоміжні та ін.
Отже, засоби навчання створюються і застосовуються, виходячи з цілей та задач навчального процесу, а також конкретного предметного змісту навчальних дисциплін. Їх повсякденне використання визначається методичною та організаційною доцільністю.
Усі засоби навчання, що застосовуються у навчальному процесі, використовуються для набуття знань, їх закріплення, для створення уявлень і понять, придбання навичок і умінь, для вирішення інших навчальних, наукових та виховних задач. Засоби навчання використовуються як під час навчальних занять, так і під час самостійної роботи студентів.
У поліпшенні організації навчального процесу і підвищення його якості велику допомогу педагогам можуть надати технічні засоби навчання.
2.2. Визначення і класифікація технічних засобів навчання
ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ (ТЗН) – це система засобів, що складається з двох взаємопов’язаних частин: специфічних носіїв навчальної інформації і апаратури, за допомогою якої може бути подано навчальну інформацію або її вироблено.
Іншими словами – це сукупність дидактичних матеріалів і технічних пристроїв, які використовуються для передачі інформації, контролю і навчання. Наприклад, інформаційні ТЗН призначені для забезпечення прямої передачі навчальної інформації, контролюючі – для забезпечення контролю знань, навчаючі – для навчання.
З визначення ТЗН випливає, що проблема їх використання має два діалектично поєднані аспекти: педагогічний і технічний.
Педагогічний аспект охоплює питання, які пов’язані із створенням специфічних носіїв навчальної інформації, їх змісту відповідно до дидактичних вимог навчального процесу, а також із розробкою методики їх застосування.
Технічний аспект охоплює питання створення або пристосування апаратури, яка задовольняла б педагогічні і технічні вимоги щодо подання (вироблення) навчальної інформації.
Проблема застосування ТЗН у процесі подання навчального матеріалу є однією з найважливіших у методиці викладання та вирішення її в різні часи мали свої особливості. До сучасних технічних засобів навчання можна віднести технічні засоби навчання на базі інформаційних комп’ютерних технологій.
Технічні засоби навчання можна класифікувати за різними ознаками, наприклад:
- за призначенням – ТЗН широкого і спеціального призначення;
- за виконуваними функціями - технічні засоби подання інформації, технічні засоби контролю знань;
- за способом впливу на учнів – візуальні (зорові), аудитивні (звукові) та аудіовізуальні (звукозорові).
2.3. Завдання та функції технічних засобів навчання
За допомогою технічних засобів навчання можна вирішувати такі завдання:
- підвищення ефективності процесу навчання;
- отримання інформації про явище, процеси, об'єкти;
- прискорення передачі наукової інформації;
- надання допомоги викладачам в інтенсифікації процесу навчання за рахунок скорочення часу на виклад складних явищ;
- підвищення наочності, забезпечення глибокого засвоєння предмету, розвиток пізнавальної активності студента.
Технічні засоби навчання виконують різноманітні функції,наприклад:
- заміняють певною мірою викладача як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.);
- конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє викладач (наочні посібники, бази даних);
- є прямими об'єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи);
- є «посередниками» між учнем і предметом вивчення у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії тощо);
- сприяють набуттю навчальних і виробничих умінь та навичок (прилади, інструменти та ін.).
При виборітехнічних засобів викладач керується наступними положеннями:
- технічні засоби навчання повинні забезпечувати найбільш складні теми;
- демонструвати процеси, які важко або неможливо спостерігати насправді;
- розкривати історично віддалені суспільні явища або ситуації в динаміці, а також предмети і явища, які доцільно подавати в екранному або звуковому художньому зображенні.
4. Передумови використання технічних засобів навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
Впровадження технічних засобів навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій як важливого засобу навчання пов'язане з багатьма проблемами – матеріальними і психологічними, змінює мислення, особливості спілкування з педагогом. Існують і універсальні проблеми, пов'язані зі створенням програм навчання на комп'ютері, визначенням меж між комп'ютером-іграшкою та комп'ютером-інструментом пізнання.
Передумови впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес ставлять перед викладачем такі вимоги:
- знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки;
- знання сучасних операційних систем та мультимедійного обладнання;
- умінь та навичок працювати з офісними та іншими програмами (Word, Excell, PowerPoint, Access);
- використання прикладних програм утилітарного призначення.
Переваги застосування комп’ютерних технологій в навчальному процесі:
- підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;
- активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації;
- мотивація учнів до змагання з прагненням отримати вищу оцінку;
- індивідуалізація навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;
- об'єктивність контролю;
- формування вмінь та навичок для різноманітної творчої діяльності;
- виховання інформаційної культури;
- оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;
- доступ до великих обсягів інформації і можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.
Напрями використання комп’ютерів у навчальному процесі:
- Як засіб індивідуалізації навчання. За допомогою завдань та індивідуальної роботи з комп'ютером досягають значних успіхів у засвоєнні матеріалу. Адже комп'ютер фіксує всі етапи його роботи, оцінює її. Педагог має змогу будь-коли проаналізувати його дії.
- Як джерело інформації. Через комп'ютер можна отримувати величезну кількість інформації, яку можна використовувати в навчальному процесі. Але комп'ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги, інші джерела знань.
- Як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань. Для цього використовують програми з контрольними та екзаменаційними питаннями, відповідями на них та нормативами оцінювання кожної відповіді. Комп'ютер не тільки оцінює відповіді, а й видає рекомендації щодо виправлення помилок.
- Як засіб творчої діяльності. Сучасне програмне забезпечення комп'ютерів дає змогу творчо працювати учням: -текстовий редактор — замінює друкарську машинку, маючи значно більше функцій (вибір шрифту, його розміру, кольору, розміщення друкованого тексту, корекція написаного, заміна блоків тексту); -редактор презентацій; -графічний редактор — сприяє розвитку художніх навичок, допомагає в кресленні, проектуванні; -музичний редактор — дає змогу писати музику для будь-якого інструмента, оркестру.
- Як засіб заохочення до навчання в ігровій формі. Робота на комп'ютері стимулює успішне виконання навчального завдання, забезпечує дослідницький пошук, формує інший тип мислення, забезпечує тренінг у певному виді діяльності.
- Як засіб допомоги людям з дефектами фізичного і розумового розвитку. Передусім він є засобом комунікації дитини із зовнішнім світом. Для таких дітей розробляють спеціальні програми, які враховують особливості їх розумової діяльності, допомагають ефективному навчанню.
Застосування у навчальному процесі технічних засобів навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє:
- підвищенню ефективності практичних та лабораторних занять з природничих дисциплін приблизно на 30%;
- об'єктивність контролю знань учнів – на 20-25%;
- прискорює накопичення активного словникового запасу з іноземних мов у 2-3 рази;
- дають змогу включити до навчальних планів лабораторні заняття з використанням комп'ютерних моделей, які імітують функціонування дуже дорогого, унікального обладнання, недоступного для навчальних закладів.
Загалом, у сфері освіти комп'ютери, обчислювальну техніку, інформаційно-комунікаційні технології використовують як об'єкт вивчення, як засіб навчання, як засіб формування комп'ютерної грамотності у студентів, як складову системи управління освітою та як елемент методики наукових досліджень.
Наприклад, з лютого 2012 р. в нашому університеті започатковано семінар для науково-педагогічних працівників за такими напрямами, що сприятимуть подальшому практичному розвитку системи технічних засобів навчання:
- Сучасна комп’ютерна презентація та її ефективне використання при проведенні лекції.
- Карти знань та шляхи їх використання.
- Блоги та особливості їх використання у навчальному процесі.
- Роль ІКТ при використанні формуючого оцінювання.
- Використання технологій Веб 2.0 при організації самостійної роботи студентів.
- Створення сучасних онтологій на основі технологій Вікі-вікі.
- Використання подкастів у навчальному процесі. Створення та використання відео.
- Роль ІКТ в організації співробітництва та спілкування у навчальному процесі.
- Безпечна робота в Інтернеті.
- Платформа дистанційного навчання Moodle.
- Інституційний депозитарій та його роль у створенні електронного навчально-наукового середовища університету.
- Е-тестування студентів на основі застосування ефективних тестових завдань.
- Електронна бібліотека – реалії та перспективи. Роль е-бібліотеки у підвищенні якості навчально-виховного процесу університету.