Мережі класифікують по довжині ліній зв'язку, топології і способу керування.

ПРИЗНАЧЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

Лекція №2.5 Комп’ютерні мережі

Комп'ютерні (обчислювальні) мережі сукупності комп'ютерів, з'єднаних за допомогою каналів зв'язку в єдину систему.

Абоненти мережі – об'єкти, що генерують або споживають інформацію. Кожен абонент мережі підключений до станції.

Станція – апаратура, що виконує функції, пов'язані з передачею і прийомом інформації.

Сукупність абонентів і станцій абонентська система.

Фізичне передавальне середовище – лінії зв'язку або простір, у якому поширюються електричні сигнали, і апаратура передачі даних.

В залежності від територіального розташування абонентських систем інформаційні мережі можна розділити на 3 основних класи:

глобальні мережі;

регіональні мережі;

локальні мережі.

ГЛОБАЛЬНІ. Це мережі, які охоплюють декілька країн, континентів або увесь світ.

РЕГІОНАЛЬНІ. Це мережі, що охоплюють місто, область, район, країну. Як правило, це відомчі мережі, наприклад, військові або поліцейські.

ЛОКАЛЬНІ (довжина ліній зв’язку не більше 2-2,5 км).

Локальна мережа (ЛОМ)поєднує абонентів, розташованих у межах невеликої території. У локальні мережі може бути об'єднане до декількох десятків машин.

По способу керування розрізняють мережі:

- ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ, у яких для керування і забезпечення доступу користувачів до ресурсів мережі виділяють спеціальні комп’ютери – сервери.

- ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ (ОДНОРАНГОВІ), у яких всі комп’ютери беруть участь у керування мережею на рівних правах.

ЛОКАЛЬНА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МЕРЕЖА (ЛОМ)

Локальна обчислювальна мережа – сукупність серверів і робочих станцій. Часто зустрічаються локальні мережі з одним сервером.

Сервер- це звичайний, але досить могутній комп'ютер, на якому встановлюється спеціальне ПЗ.

Робоча станція– персональний комп'ютер, підключений до мережі, через яку користувач одержує доступ до її ресурсів.

Обробка даних у комп'ютерних мережах розподілена між двома об'єктами: клієнтом і сервером.

Клієнт – задача, робоча станція або користувач комп'ютерної мережі.

Архітектура клієнт-сервер може використовуватися як в однорангових локальних мережах, так і в мережах з виділеним сервером.

Однорангова мережа – мережа у якій немає єдиного центра керування взаємодією робочих станцій і немає єдиного пристрою для збереження даних. Мережна операційна система розподілена по всім робочих станціях. Кожна станція мережі може виконувати функції як клієнта, так і сервера.

Переваги однорангових мереж:

низька вартість;

висока надійність.

Недоліки однорангових мереж:

залежність ефективності роботи від кількості станцій;

складність забезпечення захисту інформації;

труднощі відновлення і зміни програмного забезпечення станцій.

Мережа з виділеним сервером – у якій один з комп'ютерів виконує функції збереження даних, призначених для використання всіма робочими станціями, керування взаємодією між робочими станціями і ряд сервісних функцій. Такий комп'ютер – сервер. Взаємодія здійснюється через сервер.

Переваги мереж з виділеним сервером:

надійна система захисту інформації;

висока швидкодія;

відсутність обмежень на число робочих станцій;

простота керування в порівнянні з одноранговими мережами.

Недоліки мереж з виділеним сервером:

більш висока вартість, тому що потрібно виділяти один комп'ютер під сервер;

менша гнучкість у порівнянні з одноранговими мережами.

Інформаційні системи, побудовані на базі комп'ютерних мереж, забезпечують рішення наступних задач:

збереження даних;

обробка даних;

організація доступу користувачів до даних;

передача даних і результатів обробки даних користувачам.

Маршрутизатор (роутер)– пристрій, що з'єднує мережі різного типу, які використовують одну ОС.

Маршрутизатор вибирає найкращий шлях для передачі повідомлення абоненту мережі, фільтрує інформацію, що проходить через нього, направляючи в одну з мереж тільки ту інформацію, що їй адресована.

Маршрутизатори конструктивно виконуються у виді плат, що встановлюються в комп'ютерах.