Композитори Радянської України. Сучасна українська музика.

Професійна музика 20-х років позначена інтенсивними новаторськими пошуками. Протягом 1923-1928 рр. діяло республіканське Музичне товариство ім. М. Леонтовича, навколо якого гуртувались композитори-новатори, які орієнтувалися на поєднання національних традицій і досягнень європейської музичної культури. Традиції українського музичного авангарду започаткував Б. Лятошинський (1894-1968). Він репрезентував напрям модернізму в українській музиці, створив оперу «Золотий обруч» (1930). Новаторські тенденції виявилися у творчості композиторів В. Косенка, М. Вериківського (автора першого українського балету «Пан Каньовський», 1930).

На 20-30-ті рр. припала творча діяльність композитора Віктора Косенка (1896-1938). У цю добу завданням першочергової ваги він вважав надання українському мистецтву високого професіоналізму, наближенням його до світового рівня. Його музиці характерні високий гуманізм, реалістичність та глибока змістовність. З 1914-по 1918 рр. В. Косенко навчався у Петербурзькій консерваторії. Після її закінчення він переїхав у Житомир, працював викладачем фортепіано у музичній школі, брав активну участи у музичному житті міста, виступаючи н концертах як соліст і акомпаніатор. У 1929 р. В. Косенко переїжджає до Києва, де працює як композитор.

У галузі музичного мистецтва розвивалися такі жанри, як обробка композиторами народних і революційних пісень, радянська масова пісня. У цьому напрямку плідно працювали композитори Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький. Одним з кращих хорових колективів країни стала капела «Думка» (створена у 1920 р.). Значний внесок у розвиток національного хорового мистецтва 20-х рр.. зробили Я. Калішевський, Б. Левитський, П. Козицький, Н. Городовенко, Г. Верьовка, Ф. Соболь. У Харкові діяла і успішно гастролювала по Україні перша капела бандуристів, створена визначним культурним діячем, музикознавцем і письменником Г. Ходкевичем.

У Галичині новітні напрями культивували неоромантики В. Барвінський, Д. Січинський і Б. Кудрик, імпресіоніст Р. Сімович.

 

В повоєнний період музичне мистецтво України характеризується творчістю таких композиторів, як К. Данькевич, Д. Клебанов, А. Філіпенко, Г. Жуковський, А. Свєчников, М. Вериківський, В. Гомоляка, С. Людкевич, Ю. Мейтус, А. Штогаренко, Б. Лятошинський.

Плідно співпрацювали поет А. Малишко і композитор П. Майборода, які подарували народові «Київський вальс», «Білі каштани», «Ми підем, де трави похилі», «Пісню про рушник», «Стежину». Яскраву серію пісень створив учень М.В. Хомичевського (Бориса Тена) по музичній лінії О. Білаш(«Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени»).

Популярністю серед слухачів користувалися Державний заслужений академічний український народний хор під керівництвом Г. Верьовки, створений 11 вересня 1943 р., Київська державна академічна капела «Думка», під керівництвом О. Сороки, Львівська державна хорова капела «Трембіта» під керівництвом П. Муравського, Державна капела бандуристів УРСР під керівництвом О. Міньківського, Державний симфонічний оркестр.

 

В 1960-1990-ті рр. виростає нова генерація українських композиторів і українське музичне мистецтво характеризується вдосконаленням усіх жанрів, створенням нових опер, оперет, балетів, симфоній, пісень, музики до театральних вистав і кінокартин, зокрема плідною була творчість композиторів старшого покоління: А. Штогаренка, Ю. Мейтуса, Г. Майбороди, В. Губаренка, І. Шамо, С. Сабодаша, В. Корейка, К. Данькевича, В. Гомоляки. Її збагачувала авангардна музика композиторів-шістидесятників Є. Станюковича, В. Сильвестрова, М. Скорика, Л. Грабовського, В. Губи, В. Губаренка, Г. Ляшенко, Л. Дичко та ін. Популярною в кінці ХХст. стає музика молодих композиторів: І. Карабіна, Ю. Щербакова, Г. Гаврилець, С. Лункова, В. Рунчака, В. Польової.

Увагу глядачів привернули опери Г. Майбороди («Милана», «Ярослав Мудрий», «Арсенал», «Тарас Шевченко»), К. Домінчина («Назар Стодоля»), А. Кос-Анатольського («Заграва»), Ю. Мейтуса («Украдене щастя»), В. Корейка («Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала»), М. Скорика («Мойсей»), балети Є. Станюковича («Вікінги», «Ольга»), В. Гомоляки («Либідь»), В. Корейка («Тіні забутих предків») та ін.

Великою популярністю користуються камерно-інструментальні твори українських композиторів. Зокрема, твори А. Штогаренка, Г. Майбороди, М. Скорика, В. Корейка, Г. Ляшенка, В. Губаренка, Л. Дичко, М. Скорика та інших увійшли до репертуарів художніх колективів Франції, Англії, США, Канади та інших країн.

Справжнього розквіту досягла українська виконавча культура. Видатними майстрами оперного співу стали Л. Гнатюк, Є. Мірошниченко, О. Микитенко, В. Гришко; балету – В. Калиновська, В. Ковтун, Т. Таякіна; диригентського мистецтва – С. Турчак, В. Кожухар. Серед виконавців-інструменталістів високою майстерністю й індивідуальністю, самобутністю виділяються піаністи М. Крушельницька, Р. Лисенко, М. Сук; скрипалі Б. Которович, О. Криса, О. Пархоменко; віолончелісти М. Чайковська, В. Чернов; баяніст М. Ризоль.

До мистецьких здобутків сучасності належать й українська пісня та танок. Їх на професійному рівні приносять до людей народний хор ім. Г. Верьовки, Заслужений академічний ансамбль танцю України, Заслужена капела бандуристів України, капела «Думка», «Трембіта» та ін. До скарбниці українських пісень увійшли твори композиторів П. Майбороди, О. Білаша, І. Шамо.

Помітний слід у музичній творчості залишив композитор Володимир Івасюк. Його життя обірвалося у 1979 р. у віці тридцяти років. До своїх пісень він сам писав і слова і музику. Серед них – «Я піду в далекі гори» (1968), «Водограй» (1969), «Червона рута» (1969). Остання дала назву фестивалю української пісні та музики, який з 1989 р. регулярно проводиться в різних містах України. «Червона рута» - єдиний в Україні фестиваль української пісні, тобто обов’язковою умовою участі в ньому є виконання пісень лише українською мовою.

Зараз в Україні діють шість театрів опери і балету, 25 філармоній, 25 музично-драматичних театрів, майже 80 концертних ансамблів, симфонічних, хорових колективі


План семінару

(2 год.)

1. Особливості українського музичного мистецтва: «знаменний розспів», «партесний спів».

2. Козацькі думи та пісні.

3. Творчість українських композиторів XVIII ст.: Бортнянський, Березовський, Ведель та інші.

4. Створення національної музичної школи: С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко та ін.

5. Розвиток музичної культури в УРСР.

6. Сучасна українська музика.

Теми рефератів:

1. Музично-поетичне мистецтво кобзарів.

2. Музичне мистецтво у XVIII ст.: Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артем Ведель (на вибір).

3. М. Лисенко – фундатор української національної музичної школи.

4. Нові явища і тенденції в сучасному українському музичному мистецтві.

Рекомендована література