Іншомовна журналістика в Галичині

Суспільно-політичні умови в Західній Україні

ТЕМА: ЖУРНАЛІСТИКА НА ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

(1840-1860 рр)

ПЛАН

1. Суспільно-політичні умови в Західній Україні.

2. Іншомовна журналістика в Галичині.

3. Міжслов'янські взаємини: зв'язки зі Східною Україною.

4. Рукописні збірники „Руської трійці” („Син Русі”, „Зоря”).

5. Альманах „Русалка Дністровая”.

6. Альманах „Вінок русинам на обжинки” – спроба відновити видавничу діяльність „Руської трійці”.

7. Перший український політичний часопис „Зоря Галицька”.

8. Поява нового типу інформаційно-політичних та літературних видань.

9. Преса 50-х років ХІХ ст.

 

Українська журналістика в Галичині, на Буковині та Закарпатті виникла значно пізніше, ніж на Східній Україні.

Після так званого першого поділу Польщі (1772 р.) Галичина потрапила під владу Польщі, а після її поділу – під владу Австрії, а потім Автро-Угорщини. На Буковині господарювали румунські барони. Закарпаття опинилося в руках угорських магнатів.

Уся система австрійського державного управління була спрямована на підтримку панівних класів і розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

В силу цих історичних суспільно-політичних умов національно-культурне життя на західноукраїнських землях ледь животіло. На Східній Україні здобутки літератури, науки, мистецтва на той час досягли високого рівня, Галичина ж за 30 років (від 1848 до кінця 70-х років) помітно культурно відставала від Східної України.

У 1830-1831 роках відбулося польське антифеодальне повстання. Ця подія розбурхала національні почуття західних українців і пробудила їх до активної суспільної і літературно-наукової діяльності. Засновуються таємні товариства, ведеться широка пропагандистська робота серед польського люду, множиться пропагандистська література, яка доходить і до українського читача. Так, у 1832 році в Перемишлі діяв нелегальний польсько-український гурток „Товариство вчених”, у Львівському університеті – „Товариство академічне”.

У 1837 році активну діяльність у Галичині розгорнув просвітительський гурток „Руська трійця”, заснований Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем – зачинателями демократичної журналістики на західноукраїнських землях.

 

В останній чверті ХVІІІ і на початку ХІХ ст. на західноукраїнських землях видавалась преса французькою, німецькою, польською й угорською мовами. Вона призначалась для верхівки панівних класів.

Буржуазні історики первістком української журналістики вважали французький тижневик „Львівська газета” (1776 р., Львів). Цей інформаційний орган подавав вісті з усієї Європи, з усіх столиць.

В ньому існувала окрема рубрика, містилися повідомлення про місцеві події у Львові та на Східній Україні. Проблеми внутрішнього життя галицького краю в ній майже не порушувались. Отже, до української журналістики ця газета не має ніякого відношення.

До появи перших рукописних видань „Руської трійці” в Галичині розвивалась переважно польська журналістика („Галицькі повідомлення” (1783 р), 2 газети під одною назвою – „Львівські тижневі вісті” (1786 р., Львів), „Щоденна газета” (1792-1793, 1794-1798, Львів).

У 1795 році з’являється перший літературно-науковий місячник у Галичині „Зібрання цікавих творів, що служать пізнанню різних народів і країв”. З 1811 року виходить польською і німецькою мовами одна з найстаріших, що проіснувала до 1939 року – „Львівська газета”.

Отже, іншомовна преса на Галичині закладала певні основи для журнальної справи, але це не було головним. Значно важливішим було посилення міжслов’янських взаємин, передусім літературно-наукові та громадські зв’язки зі Східною Україною та Росією.