Інформаційно-довідниковий блок

Методика проведення занять з формування в учнів 5-9 класів електротехнічних понять

ЛАБОРАТОРНО- ПРАКТИЧНА РОБОТА № 21

Библиографический список

1. Львов, Д.С. Институциональная экономика : Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 318 с.

 

Мета роботи:

- закріпити навички складання плану-конспекту практичного заняття з технології;

- навчитись формувати практичні навички в учнів на базі взаємозв’язку життєвого досвіду і основ фізичних знань.

 

Ознайомлення учнів 5-9 класів з електротехнічними поняттями відбувається під час вивчення розділу «Електротехнічні роботи». Методична складність при цьому полягає в тому, що з багатьма технічними відомостями учні повинні познайомитися не маючи відповідних теоретичних знань з фізики. Це утруднення можна подолати, спираючись на життєвий та побутовий досвід підлітків, формуючи при цьому систему практичних навичок, які значно розширюють уявлення учнів і викличуть у них інтерес до електротехніки. При вивченні електротехнічних понять доцільно застосування принципу «від простого до складного», з обов’язковою ретельною підготовкою практичних робіт.

Основна складність проведення уроків з електромонтажних робіт полягає у технічній підготовці і виборі об’єктів праці для практичної роботи.

Однією з особливостей електромонтажних робіт є те, що для успішного засвоєння теоретичних відомостей про електрику учням необхідно мати добре розвинуте мислення. Воно може бути сформовано, якщо вчителем заплановано цілеспрямовану систему впливів, які розвивають уміння порівнювати та протиставляти, здійснювати класифікацію явищ і предметів, робити висновки і узагальнення.

Така інтелектуальна діяльність забезпечується при поступовому складанні учнями електричних схем та їх читанні, розв’язуванні практичних задач зростаючої складності, при організації свідомої активної праці учнів в ході практичних занять, а у 7 та 8-му класах особливо при виконанні проектів. Для підбору об’єктів роботи можна скористатись методичною літературою [2, 3].

При вивченні понять електротехніки рекомендується підтримання найтісніших зв’язків з учителями фізики, спиратися на лабораторну базу фізичних кабінетів. Обов’язково мати також набори «Електроконструктор» і різноманітні стенди, на яких поряд з елементами електричних кіл вказані їх умовні позначення.

Нарешті, необхідно забезпечити повну електробезпеку учнів при виконанні робіт, що вимагає від учителя найсуворішого виконання Правил з техніки безпеки та виробничої санітарії для шкільних навчальних і навчально-виробничих майстерень [11, 12].