Революції

Соціальні процеси

На прикладі комп’ютерів ми можемо перейти до наступної форми соціальних змін – соціальних процесів. Комп’ютеризація сучасних суспільств є не поодиноким фактом соціальних змін, а потужним соціальним процесом, що має свою послідовність (етапи), десятки різних відгалужень, близьких і віддалених наслідків. Соціальні процеси можна визначити як комплексні однонаправлені соціальні зміни; їх утворюють ланцюги подій, що можна відокремити від інших за своїм характером або кінцевою метою. Існують потужні соціальні процеси, які діють десятки років і докорінно змінюють соціальне життя. Найважливішими процесами, з якими, наприклад, була пов’язана модернізація, є індустріалізація, урбанізація, секуляризація, демократизація. До соціальних процесів можна віднести міграцію населення, збільшення або зменшення популяції, виборчі перегони (електоральні процеси), алкоголізацію або наркотизацію населення, перерозподіл економічно активного населення між основними секторами й галузями народного господарства тощо. Більшість процесів мають об’єктивний і закономірний характер. Важко встановити “автора” або “винного” в тому чи іншому процесі. Хоча вони включають людей, що можуть намагатися активно впливати на перебіг подій, зміни виступають як невідворотні, як щось необхідне. Але, безумовно, є процеси, де суб’єктивний фактор відіграє помітну роль. Наприклад, в кінці 1920-х рр. в Україні було розпочато процес колективізації сільських господарств. Він не мав об’єктивного характеру й тримався на політичній волі й рішучості правлячої більшовицької верстви. Об’єктивні причини й суб’єктивні фактори часто переплітаються між собою. Так, процес розпаду СРСР, з одного боку, був об’єктивним, бо кожна імперія рано чи пізно має зруйнуватися, а з іншого, – величезну роль зіграв М. Горбачов та його політика “перебудови”. Горбачов був ініціатором процесу реформування старої комуністичної системи, не розуміючи того, що ланцюг соціальних змін неминуче призведе до її знищення й розпаду країни.

Абсолютна більшість змін і процесів у суспільствах відбуваються у формі еволюційних змін, тобто шляхом поступових, послідовних перетворень без умовних стрибків та швидкої руйнації старих форм. У протилежному випадку ми маємо справу з революційними змінами. Революція у загальному значенні цього терміна означає докорінну руйнацію структури, швидкий або раптовий перехід у інший стан, вибухоподібні події, які призводять до радикальних змін і наслідків у суспільствах. Революції можуть мати локальний і загальний характер. Науково-технічна революція, сексуальна революція, революція у мистецтві, хоча й мали велике значення для сучасних суспільств, але переважно охоплювали ті чи інші локальні сфери. Соціальна революція означає докорінні зміни укладу соціального життя, структури суспільства та соціальних відносин. Поряд з соціальними революціями виділяють революції політичні, а також подібні до них явища – державний переворот, бунт, громадянська війна. Терміном “соціальна революція” активно оперували марксисти. В їх інтерпретації соціальні революції знаменують собою перехід від нижчої до вищої суспільно-економічної формації. Доволі глибоко К. Маркс розкрив цей процес на прикладі утвердження капіталізму.