Вимоги до уроку іноземної мови

Основна частина уроку III-VІ – 35 хв.

Початок уроку

На початку конспекту вказується

Письмо - 10%.

Нарешті вчительпродумує та готує наочні посібники, роздавальний матеріал, підбирає технічні засоби навчання та складає план-конспект уроку.

 

План-конспект уроку може бути коротким і розгорнутим. Старанно роблений конспект уроку сприяє чіткому проведенню цього уроку.

 

 

· дата проведення уроку, його порядковий номер,

· група чи клас учнів,

· тема, підтема,

· цілі,

·

послідовно викладається хід уроку у вигляді (вкладного сценарію: спочатку вступна частина, потім основна та заключна стани.

 

Узагальнена схема плану-конспекту може мати такий вигляд:

 

Схема плану-конспекту уроку

 

Дата

План-конспект уроку №... в ... класі

 

Тема: (Підтема):

 

Цілі:

· Практична/ні

· Освітня/ні

· Розвиваюча/чі

· Виховна/ні

 

Обладнання уроку:

Наочність

 

Схематичний план уроку

 

І.Організація класу. 2 хв.

 

II. Мовленнєва/фонетична зарядка. З хв.

 

 

Заключна частина уроку–2 хв.

 

VII. Підбиття підсумків

 

VIII. Виставляння оцінок, їх мотивація. З хв.

 

Хід уроку

Етап, мета етапу, прийом Зміст роботи

 

Учитель-початківець повинен складати розгорнутий план-конспект уроку.

 

 

Урок ЇМ якосновна організаційна одиниця навчального процесу є його частиною і водночас самостійною, цілісною ланкою.

 

Мовленнєва спрямованість уроку ЇМ. Визначення мовленнєвої діяльності як основного об'єкта навчання передбачає формування чотирьох видів цієї діяльності - слухання, говоріння, читання, письма на уроці ЇМ. Для досягнення таких цілей необхідна,

 

по-перше, практична орієнтація уроку, тобто перева­жання вправляння у спілкуванні над повідомленням знань та їх осмисленням.

Кожен урок повинен мати конкретні практичні цілі, спрямовані на формування мовленнєвих навичок та вмінь.

 

По-друге, мовленнєва спрямованість уроку означає комунікативний характер вправляння.

Такі вправи як повторення за вчителем, переклад, складання речень за зразком, переказ тексту і т.п. мають бути також підпорядковані комунікативним цілям.

 

Комунікативне вправлян­ня - це завжди мовленнєва діяльність в нових ситуаціях з певною метою.

 

Виконуючи комунікативну вправу, учень вирішує поставлене учителем розумово-мовленнєве завдання, його мовлення пов'язане з конкретною природною або створеною штучно ситуацією спілкування.

 

Комунікативна атмосфера повинна пронизувати весь урок, починаючи з повідомлення вчителем завдань уроку ("Сьогодні ми поговоримо про те, як можна відпочити на канікулах, прочитаємо казку, навчимося виражати прохання англійською (французькою, німецькою, іспанською) мовою і закінчуючи підсумком уроку, коли вчитель оцінює роботу учнів, наголошу­ючи на їх досягненнях саме в оволодінні комунікацією.

 

Комплексність уроку ЇМ. Ця особливість уроку зумовлена природою мовлення: у мовленні всі види діяльності взаємодіють, сприяють формуванню один одного.

 

Отже на уроці ЇМ всі аспекти мови - фонетичний, лексичний, граматичний - вивчаються взаємопов'язане, взаємозумовленим є й навчання видів мовленнєвої діяльності.

 

Так, кожна доза мовного матеріалу повинна опрацьовуватись в усіх видах мовленнєвої діяльності.

 

Наприклад, засвоюючи структуру активного граматичного мінімуму, необхідно передбачити вправи у вживанні та розумінні цього явища в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Засвоєння структури пасивного граматичного мінімуму необхідна практика читанні чи аудіюванні. Це проте не означає, що на уроці в однаковій мірі розвиваються всі види мовленнєвої діяльності. Один чи два з них буду переважати над іншими.

 

Іноземна мова - мета і засіб навчання. Це положення пов'язане з використанням засобів мовної наочності для оволодіння діяльністю на ЇМ, що реалізується завдяки мовленню вчителя.