У педагогічному процесі вищої школи застосовуються наступні форми організації навчального процесу

План

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ

ТЕМА 5

НЕ 1.5. (4 год.)

1. Загальна характеристика форм організації навчального процесу у вищій школі.

1.1. Лекції та методика їх проведення.

1.2. Семінарські, практичні та лабораторні заняття у вищій школі і методика їх проведення.

1.3. Методика організації та проведення індивідуальних занять, консультацій.

1.4. Самостійна робота студентів.

2. Науково-дослідна робота студентів.

3. Навчальна та виробнича практика студентів.

Основні поняття: форми організації навчального процесу: лекція, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, консультація, самостійна робота;науково-дослідна робота, навчальна та виробнича практика

 

Рекомендована література

Основна:

1. Алексюк А.М.Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія.–К.:Либідь,1998.–558с.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

3. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

5. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник /За ред. В.І.Лозової. – Харків: «ОВС», 2006. – 496 с.

6. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд.– К.: Знання, 2005.–399с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав», 2007. – 352 с.

Додаткова:

1. Вища освіта в Україні: Навч. посібник. – К., 2005. – 327 с.

2. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение. – К., 1990

3. Краевский В.В., Бережнова Е.В. Методология педагогики: Новый етап. – М., 2006.

4. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання. – К., 1993.

5. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К., 2005.


· лекція;

· семінарське заняття;

· практичне заняття;

· лабораторне заняття;

· факультативи, спецкурси і спецсемінари;

· колоквіум;

· самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів;

· науково-дослідна робота студентів;

· навчальна і виробнича практика студентів.

 

Форма організації навчального процесу – зовнішнє вираження цілеспрямованої та обмеженої в часі взаємодії викладача, що здійснює викладання та студентів, що навчаються, яка спрямована на формування знань, умінь та навичок їх професійної підготовки.

 

Навчальна лекція (лат. lectio – читання)логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності на­очністю та демонструванням дослідів.

Вона тісно пов’язана з усіма іншими формами організа­ції навчально-виховної роботи – семінарськими, практич­ними і лабораторними заняттями. У цьому розумінні ка­жуть про лекційно-семінарську систему навчання.

Як провідна форма навчання у вищій шко­лі лекція виконує певні функції (А. Алексюк, З. Курлянд):

· інформаційна (передбачає передавання адаптованої для студентів інформації);

· орієнтовна (розкриває генезис теорій, ідей: коли, ким вони вивчалися, якими причинами спонукались; спи­сок рекомендованої до лекції літератури);

· пояснювальна, роз’яснювальна (передбачає роз­криття сутності наукових понять, їх визначень, тлумачен­ня кожного слова, що належать до структури визначення);

· переконувальна (полягає у використанні аргумента­ції, логічної доказовості, на основі чого усвідомлюється наукова інформація, що стає базою для формування у сту­дентів наукових поглядів і переконань);

· систематизуюча (передбачає структурування всього масиву знань з певної дисципліни);

· стимулююча (спрямована на пробудження інтересу до навчальної інформації з певної науки);

· виховна і розвивальна (передбачає оцінювання явищ, фактів, процесів, які розглядаються на лекції, роз­виток мислення, уваги, уяви, пам'яті та інших пізнаваль­них здібностей).

Лекції повинні відповідати таким вимогам:

· змістовність;

· науковість,

· інформаційність;

· доказовість і аргументованість;

· емоційність викладу інформації;

· активізація мислення слухачів через запитан­ня для роздумів;

· чітка структура і логіка розкриття інфор­мації;

· методичне оброблення, тобто виокремлення головних думок і положень, висновків, повторення їх у різних формулюваннях;

· виклад матеріалу доступною і зрозумілою літературною мовою; використання аудіовізуальних дидактичних матеріалів тощо.