Детерміновані методи доступу

Використовуючи детерміновані методи доступу, вузли мережі одержують доступ до середовища передавання у визначеному порядку. Розрізняють два основні методи детермінованого доступу – опитування (Polling) та передавання маркера (Token Passing).

Метод опитування визначає один з вузлів адміністратором доступу до каналу (інші назви – первинний вузол, контролер). Цей вузол у визначеному порядку опитує інші (вторинні) вузли стосовно наявності у них інформації, готової до передавання. Системні правила обмежують максимальний час передавання інформації одним з вторинних вузлів в одному циклі опитування. Метод опитування може використовуватись для різних мережних топологій. Однак найбільш природною для нього є топологія зірки, в якій центральний вузол відіграє роль адміністратора доступу. В великих ЕОМ (Mainframes), зокрема фірми IBM, цей метод використовується для опитування периферійних пристроїв введення даних (терміналів).

Метод опитування на зірці (Відеокліп 1,4Mb)

Метод передавання маркера подібний на метод опитування, який працює без центрального контролера. Первинним за чергою стає кожен з вузлів, що отримує спеціальний об'єкт – маркер. Передавання маркера розподіляє управління доступом між усіма вузлами мережі. Кожен вузол знає від кого отримано і кому слід передати маркер. Правила визначають кожному вузлу максимальний час управління маркером. Метод реалізується для обох логічних топологій – кільця та шини. Використовується в мережних архітектурах ARCnet, Token Ring, FDDI.

Метод передавання маркера подібний до методу опитування. Обидва методи викликають певну надлишковість у використанні каналу, вимагають додаткового часу та зменшують можливості передавання для кожного з вторинних вузлів. Перевагами обох методів є повна відсутність колізій, визначений час проходження сигналу, що мало залежить від навантаження в мережі та можливість забезпечення найбільш активним вузлам пріоритетного використання каналу