Поділ дієслів на дієвідміни
Дієвідмінювання — це система змінних форм дієслова. Дієслова змінюють свою форму за особами, часами, способами, числами, а в минулому часі й умовному способі — за родами.
Інфінітив (дієйменник), дієприкметник і дієприслівник не змінюють своєї форми за особами, не мають способу і тому не належать до дієвідмінюваних форм.
| І дієвідміна | ІІ дієвідміна |
| 1. Дієвідміну в дієсловах можна визначити за 3-ою особою множини: | |
| - уть, - ють беруть, пишуть, малюють. | - ать, - ять бачать, кричать, роблять, сплять. |
| 2. Дієвідміну можна визначити за основою інфінітива: | |
| а) з односкладовою основою: вити, мити, шити, чути; | а) з суфіксами -и-, -і-, -ї-, які випадають в особових формах: варити, клеїти. |
| б) із суфіксами –ува- (-юва-), -ну-, -і-, -а-,що не випадають в особових формах: будувати, малювати, біліти, гнати. | б) з суфіксом -а-після шиплячихтай, що випадає в особових формах: кричати. |
| в) з основою на приголосний: нести, пасти, терти. | в) з основою на -ане після шиплячого і з основою на приголосний: бігти, спати. |
| г) з основою на –оро-, -оло- : пороти, колоти. | |
| Увага!Дієслова дати, їсти, бути, вісти (розповісти) не належать до жодної з дієвідмін. |
Якщо в неозначеній формі перед -ти дієслово має суфікс -і- (-Ї-), -и- або після .шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини (що роблю?) випадає, то це дієслово належить до II дієвідміни. Інші дієслова належать до І дієвідміни.
Наприклад, у дієсловах белькотіти — белькочу, кроїти — крою, волочити — волочу, стелити — стелю, мовчати — мовчу в 1-й особі однини суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випадають— отже, ці дієслова належать до II дієвідміни: белькотиш, кроїш, волочиш, стелиш, мовчиш і т. д. А в дієсловах радіти— радію, захищати — захищаю суфікси -ї- та -а- не випадають— отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: радієш, захищаєш і т. д.
У дієсловах белькотати, полоти, в'янути, волокти нема названих вище суфіксів — отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: белькочеш, полеш, в'янеш, волочеш і т. д. У дієсловах бити, пити, лити, жати, почати звуки [и] та [а] не суфікси — отже, ці дієслова також належать до І дієвідміни: б'єш, п'єш, ллєш, жнеш або жмеш, почнеш і т. д.
Із цього правила є винятки:
а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати і похідні належать до І дієвідміни: хочеш, гудеш, сопеш, ревеш, іржеш і т. д.;
б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати і похідні належать до II дієвідміни: біжиш, боїшся, стоїш, спиш і т. д.;
в) дієслово сукати може належати і до І, і до II дієвідміни: сукаю, сукаєш і т. д. або сучу, сучиш і т. д.
Кмітливий. Коротше кажучи, випадають суфікси -і-, -и-, -(ш) а- — отже, це II дієвідміна, пиши в закінченнях и. Не випадають — І дієвідміна, пиши є. А винятки легко перевірити за 3-ю особою однини: хоче, гуде, сопе, реве, ірже, біжить, стоїть, боїться, спить.
Допитливий. Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін через те, що в них різні неозначені форми: хропти і хропіти, волокти і волочити, слатися і стелитися, бурмотати і бурмотіти, свистати і свистіти... Отже, як їх не напишеш — буде правильно: хропеш і хропиш, стелеться і стелиться, бурмочеш і бурмотиш... Але не «бурмочиш»!
Визначить дієвідміну дієслова, відразу ж дібравши до нього антоніми: шити, падати, заборонити, знайти, любити.
Лекція № 3